На Приірпіння суне небезпечна амброзія

У неділю відвідав заплаву річки Ірпінь - пройшов понад десять кілометрів. Був, умовно кажучи, тричі вражений: красою краєвидів, смітниками і неймовірним розповсюдженням жовтавої амброзії. Ще торік жовтих плям було набагато менше.

 Це вже просто якась епідемія вельми небезпечної рослини – карантинного виду отруйного бур’яну – амброзії полинолистої, яка завдає шкоди не тільки сільськогосподарським культурам, але й здоров’ю людини. У період цвітіння кожна рослина амброзії виділяє мільярди пилкових зернин. Піднімаючись із повітрям, вони переносяться вітром на велику відстань – майже на 50 кілометрів.

Потрапивши в органи дихання людей, викликають алергічну хворобу під назвою «сінна пропасниця». У людини підвищується температура, з’являються кашель, головний біль, у найбільш чутливих – приступи астми.

Звідки ж взявся цей "окупант"?

Походить амброзія полинолиста із Північної Америки, де росте на сухих ґрунтах, на берегах річок, у преріях та пустинях. На територію України вона була занесена у 1914-1918 роках. Спочатку її вирощували як лікарську рослину. Відсутність належних карантинних обмежень у ті роки і значна експансія виду дали змогу амброзії широко розповсюдитися. Амброзія – однодомна рослина, за зовнішнім видом нагадує полин звичайний. За сприятливих умов зростання досягає 2-2,5 метра у висоту. Вся рослина опушена, стебло гіллясте. Корінь стрижневий розгалужений, заглиблюється до 4 метрів і більше. Дуже живуча рослина, при багаторазовому скошуванні, як правило, відростає. Одна рослина може дати від 30 до 10000 насінин.

Ця рослина має досить тривалий вегетаційний період, чим і пояснюється її поширення. Надзвичайно пластична і життєздатна, з широким екологічним діапазоном. Росте як у вологих, так і посушливих місцях. І навіть  на асфальті.

Що сприяє розповсюдженню ворога?

Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіші умови для інтенсивного її розмноження.

Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко обсипається, засмічуючи ґрунт. Одна добре розвинута рослина може дати до 100 тисяч зернят. Схожість зберігає до 10-15 років, при сприятливих умовах до 30-50 років. У кінці квітня – на початку травня насіння дружно проростає.

Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів (тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі.

Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній «зелений агресор». Успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.

Як вберегтися?

Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід – триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. Для прогулянок краще вибирати похмурі та дощові дні. Натягнути на вікна марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ, промивати ніс та очі.

При виявленні амброзії полинолистої на присадибних ділянках, біля житлових домів, обабіч доріг необхідно проводити викорчовування або скошування рослин 4-5 разів за літо, щоб не допускати цвітіння.

Стаття 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» – "зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян".

Колись ірпінська заплава буяла розкішною кропивою. Нині її витісняє амброзія. І у місті вона повсюдно атакує, навіть біля дитячих майданчиків. Тож місцева влада має бити у дзвони, та й громадські активісти, певно, мають взятися за цього дуже небезпечного агресора.

Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі.

Володимир КОСКІН