Директорів шкіл в Ірпені призначають за конкурсом

Школярів у Приірпінні, як кажуть, із захльостом. А вчителів відчутно бракує. «Тому з кадрами має бути дуже тонка політика», – зазначають в Ірпінському управлінні освіти та науки. З одного боку, ставлення до новацій у вчителів-пенсіонерів та у педагогів передпенсійного віку скептичне. З другого боку, молоді педагогічні кадри після двох-трьох років праці в школи розчиняється у невідомому напрямку.

Коли очільник ірпінських освітян Олег Білорус йшов на посаду, він думав, що за три роки створить елементи конкурсного середовища серед вчителів. У вищій школі – тільки конкурсне середовище, всі працюють за конкурсом. А чому б не почати впроваджувати якщо не систему, то хоча б інноваційні елементи в деяких спеціальностях, фахових напрямках? І розпочати з директорів шкіл. «Я чудово розумію, – зауважує Олег Білорус, – що директори – шановані, поважні, віддали школі стільки років, але так, як вони працювали вчора, сьогодні неможливо працювати. Життя диктує інші умови. Завтра має бути краще, ніж сьогодні. Це закон. І дехто розуміє, до чого я підвожу».

Тож було написано Положення про конкурс директорів шкіл згідно Постанови Уряду, яку підписав ще прем’єр Яценюк, де третім пунктом зазначено, що органи місцевого самоврядування мають протягом трьох місяців розробити Положення про конкурсний відбір і призначення на посади директорів шкіл комунальної форми власності.

Нині вже три директори в Ірпені призначені на вакантні посади за конкурсом. Проводиться робота, щоб діючих директорів процедурно перевести на контрактну основу. Це не просто, є труднощі. Олег Білорус з усмішкою зауважує під час педагогічних нарад: «Фізіологічні здібності людини не безмежні і меж для вдосконалення немає, ні асистенту, який зайшов в аудиторію, ні професорові, якому лишилося три дні до смерті. Це життя».