Як досягнути балансу між роботою та особистим життям

Вчимося любити свою роботу трохи менше, ніж самих себе

Багатьом знайоме відчуття, коли нібито й працюєш з ранку до ночі, а все одно нічого до пуття не встигаєш. Головне – не встигаєш жити, і це найгірше. Успішний бізнесмен і життєрадісна людина Тім Метц у своїй статті ділиться лайфхаками, які допоможуть відновити баланс «робота – життя» і знову скучити за улюбленою справою.

Рахуй блоки, а не години

Більшість планує робочий день з прив’язкою до часу: «Якщо не розберуся зі щоденною поштою до дев’ятої ранку, то не розберуся взагалі», «Уже сьома вечора, час закінчувати роботу» – знайомі вислови, чи не так?

Саме по собі встановлення певних меж не є чимось поганим. Але час – це дуже строга система вимірювання, яка не враховує природних ритмів енергії. Сфокусована робота в межах термінованих часових «блоків» може дати значно більше користі, ніж просто намагання якнайменше відвертати свою увагу. Найвідоміша модель такого типу – метод Pomodoro , який передбачає поділ роботи на 25-хвилинні відрізки з 5-хвилинними перервами між ними. Звикнувши до такого ритму, ти створиш для себе нову часовимірну одиницю, яку прикладатимеш до свого щоденного прогресу. Замість того, щоб надавати великого значення годиннику, ти зможеш зосередитися на денних і тижневих показниках здійснених «спринтів».

У дні, коли продуктивність сягає піку, ти можеш пропрацювати до вечора, а в інші – зробити дуже мало й провести післяобідній час десь у парку. Контролюючи кількість виконаних підходів, можна простежувати свої успіхи, не прив’язуючись до надто суворого графіка.

Цінуй свій прайм-тайм

Різні частини дня нерівноцінні, адже хтось із нас – жайворонок, а хтось – сова. Варто знати, ким є саме ти: так простіше планувати свій графік, щоб «зробити» свій день і почуватися добре.

Скажімо, твій прайм-тайм – десята ранку. Було б нерозумно запланувати на цей час внесення даних до електронних таблиць, якщо це завдання ти можеш виконати навіть стоячи на одній нозі із заплющеними очима.

Усвідомлення того, який саме період дня є твоїм «піковим», впливає не лише на продуктивність, а й на добробут, а як наслідок – і на щастя. Ба більше, ти вдосконалишся в головному аспекті: результати роботи в певний відрізок часу зростуть і кількісно, і якісно. Залежно від своїх пріоритетів ти зможеш або закінчувати працювати раніше, або ж брати на себе більше проектів – що вже переважить.

Обери пріоритети

Щоразу, коли ми читаємо про успішних людей, нам видається, що вони здійснили купу неймовірних звершень. Здається, що причиною їхніх досягнень має бути поєднання якогось надлюдського режиму й роботизованої самодисципліни, що дозволяє кожного дня робити сотню різних справ. Насправді ці люди зазвичай чітко фокусуються на кількох основних напрямах роботи. Такий підхід є протилежним мультизадачності – розпорошенню на сотню різних завдань одночасно.

Книга Ґреґа Мак-Кеона «Есенціалізм» ‒ ідеальна інструкція того, як скоротити кількість своїх обов’язків та сконцентруватися на кількох найголовніших справах. За словами самого автора, він пише про те, «як розміняти купу просто хороших речей на декілька величних».

Позбутися зайвих справ надзвичайно складно, але потрібно зробити вибір. Упоратися з цим допоможе створення власного рейтингу – запиши та оціни за шкалою важливості від 1 до 10 все те, над чим працюєш. Позбудься від усієї роботи, яка набрала менш ніж 9 балів. Згодом, коли на горизонті з’являться якісь нові обов’язки, застосовуй далі цей метод і кажи «ні» всьому, що не дотягує до 9 за твоєю шкалою оцінювання.

Також можна скористатися стратегією двох списків Воррена Баффетта. Це схожий трюк , що робиться в такий спосіб: спочатку запиши 25 видів діяльності, які ти хочеш вести, і обведи 5 найважливіших, а потім тримайся подалі від двадцятки необведених.

Якщо хочеш втілити в життя якусь одну пораду з усієї статті, я б рекомендував цю: замість того, щоб намагатися впхнути ще один проект до свого напруженого графіка, візьми за правило позбуватися від непотребу.

Онови звички

Неодмінно розглянь звички й ритуали, які ти сприймаєш як належне. Потім змусь себе робити протилежне впродовж певного часу: кидай пити, візьми відпустку на роботі, подорожуй, стань веганом, вдай, що підтримуєш іншу політичну партію, візьми за обов’язок щоденну пробіжку, припини вболівати за улюблену спортивну команду, зареєструйся на сайті знайомств, щоб завести нових друзів… Безумствуй!

У процесі може з’ясуватися, що твоя попередня звичка не така важлива, як ти вважав. Можливо, саме вона утримувала тебе від цілком нової пригоди. Найгірше, що може трапитися, – ти почнеш більше цінувати якесь своє заняття чи переконання.

Збав темп

Сучасне життя скидається на безкінечну гонитву наввипередки з часом. Схоже, що «зайнятий» ‒ це такий собі режим за промовчанням для більшості людей та компаній.

Річ у тім, що зайнятість – це не завжди добре. Очевидно, що хронічна перевантаженість роботою здатна призвести до проблем зі здоров’ям. У такому ритмі не вистачає часу навіть на те, щоб банально освіжити власні цілі та пріоритети. Як ти можеш знати, чи твої справи досі мають сенс, якщо ніколи не виділяєш часу на паузу? Як ти можеш знати, що справді працюєш над важливими речами, якщо ніколи не переводиш дихання, щоб мати змогу обміркувати це?

Вгамуй свій розум

Досить дратуватися через дурниці. Досить постійно перейматися тим, що може статися в майбутньому. Досить сумніватися у власних можливостях через події, що траплялися в минулому. Досить дозволяти зупиняти себе бридким зауваженням інших. Замість цього всього я навчився розбиратися з тим, що поставало переді мною, не приймаючи близько до серця, і байдуже, чим воно було.

Ми переконуємо себе, що не здатні на щось, оскільки ніколи не робили цього раніше. Або ж робили, але провалилися. У наших головах безліч таких парадоксів, здебільшого вони зупиняють і відвертають нас.

Медитація, вчення античних стоїків – це лише деякі зі способів заспокоїти свій розум. Вони заслуговують на окрему статтю, але суть у тому, що ти можеш покращити своє життя, роботу й досягнути щастя, просто зазирнувши у свій внутрішній світ, і насамперед – у свій розум.

Читайте також: Топ-10 золотих правил позитивного мислення.