12:05, 20 січня 2019 р.
Надійне джерело

Томос в дії - Ірпінь

19 січня в Ірпені на свято Водохреща усі священники Православної церкви України соборно, тобто разом, здійснили чин освячення води. Ця подія сталася спонтанно і виглядала як чудовий божий промисел.

А було це так. На пляжі біля Набережної річки Ірпінь о 12:00 уже зібралося понад півтисячі людей. З причалу лунала гарна українська музика. На пляжі горіло велике багаття, навколо якого лежали тюки з соломою. Варилася юшка, чай, глінтвейн, якими уже почали пригощати людей. Дехто уже купався, але чину освячення води ще не було.

Євгенія Антонюк, начальник культури й один із організаторів гуляння повідомила мені, що отець Богдан Медвідь з хором з Покровської церкви (парафія колишньої УПЦ КП в Ірпені) затримуються, бо вони тільки у храмі закінчили службу. Ми чекали, гуляли спілкувалися.

Через деякий час на пагорбі з боку Будинку письменників з’явилася процесія з хоругвами. «Це громада з УАПЦ, які на території письменників мають храм. Не знаю, аби не було конфлікту. Ми ж чекаємо іншого батюшку», - сказала мені Женя Антонюк. 

Процесія напнувшись на натовп людей на пляжі взяла трохи вбік, пройшла повз і розмістилася осторонь далі вниз по течії річки. 

Побачивши ситуацію, я для себе вирішив: це не гарно, так не має бути. Це дві парафії нової Православної церкви України. Тепер це одна церква. Вони мають правити службу разом. Тепер у нас одна церква.

Підходжу знайомлюся з батюшкою. Отець Олексій, парафія Святої мучениці Параскеви П’ятниці. Він з радісно згодився правити службу разом зі священниками з Покровської церкви. 

Чекаємо Отця Богдана та Романа. Коли вони з’явилися посеред людей, я коротко описав йому ситуацію. Та навіть не договорив, як о. Богдан сам запропонував служити разом з колегами. Я їх познайомив. Церковники одразу виставили столи, воду в посудинах і все потрібне. Культура налаштувала звук. 

Я коротко оголосив у мікрофон про знаменну подію, що сьогодні в Ірпені священники з раніше різних церков, а тепер єдиної Православної церкви України вперше в історії Ірпеня служитимуть спільно службу. Публіка дуже схвально сприйняла цю інформацію. Рядами людей двічі прокочувалися легкі оплески.

Ірпінчани аплодували не моїм словам чи мені, вони аплодували події, про яку я сказав. Я відчув історичність моменту.

Коли почалася відправа, мікрофон на штативі не завжди вловлював усі слова і піснеспіви, бо священники співали чи говорили по черзі. Плюс хор, який стояв за спинами батюшок до мікрофону не дотягував. Я чітко розумів, що хор, це невід’ємна частина служби. Тому одразу розпорядився подати другий мікрофон.

Відтак я став за спинами священників між ними і хором і по черзі направляв мікрофон то на одних то на інших. Звукач відділу культури віртуоз. Сидячи на пірсі над річкою, він ідеально працював за пультом балансуючи всі звуки. А в кінці, коли опускали у воду хрести ще й запустив дзвони поверх церковних піснеспівів. Це було чудово!   

Вся церковна служба була зрозумілою кожному, хто був біля води. Бо співалося все українською мовою. Звук був чіткий і гарний. Це була та ситуація, коли вся громада була сопричасна цій службі, бо всі слухали і всі чули. Традиційні слова молитов цього сонячного погожого дня сприймалися з великою глибиною, легкістю, вірою і надією. Було радісно. І це висіло в повітрі.

Потім люди купалися, їли юшку. Її зварило комунальне підприємство «Громадське харчування». Спілка АТО, яка є дуже активною в Ірпені, разом із Відділом культури пригощали всіх охочих глінтвейном і чаєм. Музика грала, люди купалися, грілися біля вогню і відпочивали майже до 17 години. 

Як на мене, це було найкраще святкування Водохреща в Ірпені за всю історію. Все було ідеально: погода, єднання священників, звук, юшка, потужне багаття і солома навколо нього. Було реально багато людей і всім було добре. 

Чому я беру сміливість заявляти, що це найкраще Водохреще в Ірпені? Бо брав участь у кожному з них. Коли ми прийшли до влади в 2014 році я був керуючим справами. Для мене було дивом, що раніше влада в Ірпені не організовувала святкування Водохреща. Коли я запитував, де ж вони самі купалися, виявилося, що міська еліта – управлінці, бізнесмени їздили або у Ворзель, або в Гостомель. Там купання були завжди. В Ірпені це була ініціатива хіба що парафій і самих людей. Перше водохреще в Ірпені організоване владою ініціював я. І провели ми його на озері СМУ. Нацгвардійці там завжди вирізають великий гарний хрест. Так було і того разу.

У минулому році ми також провели свято на пляжі річки Ірпінь. В цьому році усі помітили, що людей було удвічі більше. А це значить, що закладено традицію і вона набирає обертів.

Ірпінь змінився не тільки висотками, дорогами, парками і машинами. Ірпінь став іншим ментально. Ірпінь став українським за духом. Ми його робимо таким усі разом. 

P.S. Віолетто, Женя Культура, Діано, Шрек, Мунварта, МНС, УЖКГ, «Зеленбуд», спонсори та всі, всі-всі кого не згадав, люди, які приходять на наші свята - ми всі разом робимо Україну! Тут в Ірпені.

Максим Плешко

Більше фотомиттєвостей Водохреща-2019 в Ірпені дивіться у нашому фотозвіті.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Ірпінь #томос #Плешко #Водохреще #2019
12,0
Високі оцінки користувачів за Стиль викладу
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...