Ірпінська Шевченкіана

В місті Ірпені Тарас Шевченко не бував, адже Ірпінь - молодий населений пункт, він виник через сорок років після смерті Шевченка. Але, ще до революції 1917 року в Ірпені була вулиця Шевченка і вулиця Українська.

З архівних документів відомо, що в Гостомелі в 1920 році на зборах громади розглядалось питання про встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку на добровільні пожертвування.

Цілий ряд митців, наших земляків, були удостоєні звання  лауреатів  Національної премії України  імені Т.Шевченка: композитори Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, письменники Ю.Збанацький, В.Собко, М.Стельмах, М.Шудря, Г.Кочур, Ю.Ковалів, І.Гнатюк, Л.Череватенко.

Багато відомих письменників, композиторів, художників, які проживали на Приірпінні, зверталися до творчості Шевченка і створили свої власні твори, які стали вагомим внеском до світової шевченкіани. Так виникла ірпінська шевченкіана:

• - письменник С.Васильченко – писав в Ірпені повість «У бур’янах»;
• - поет  М.Рильський – написав низку віршів, присвячених Кобзарю, очолював колектив перекладачів, які працювали над новим виданням «Кобзаря» російською мовою;
• - поет-перекладач Д.Паламарчук – написав вірш «До Шевченка»;
• - поет, перекладач Г.Кочур – досліджував англомовну, французьку, чеську, словацьку та польську шевченкіану;
• - поети К.Герасименко, О.Ющенко, Л.Первомайський, І.Гнатюк написали ряд віршів, присвячених Шевченку;
• - письменник, М.Шудря  - підготував розвідку про родовід геніального поета від найдавніших колін, був співавтором повнометражного фільму  «Тарас» про Т.Г.Шевченка;
• - співачка О.Петрусенко – в свій репертуар включала пісні та арії, створені на твори  Т.Шевченка;
• - композитор Л.Ревуцький  - автор цілої низки хорових творів на слова Т.Шевченка, кантати «Хустина» за його поемою, яку в останні півстоліття майже щороку співають і професійні, і аматорські хори у дні вшанування Кобзаря;
• - композитор Б.Лятошинський написав на слова Т.Шевченка низку романсів, кантату для хору з оркестром «Заповіт» та  музику до художнього кінофільму «Тарас Шевченко»;
• - композитор М.Вериківський – автор опер за творами Т.Шевченка «Наймичка»,  «Сотник» та  хорової поеми «Гайдамаки»;
• - мистецтвознавець І.Вериківська, дочка композитора М.Вериківського, упорядковувала мистецькі томи для «Повного зібрання творів Тараса Шевченка» у 12-и томах, укладала шеститомну «Шевченківську енциклопедію»;
• - художник В.Сидорук -  створив низку картин із зображенням Кобзаря в різні періоди його життя, з ілюстраціями до творів Тараса Шевченка, а також серію пейзажів шевченківських місць;
• - письменниця і науковець Н.Околітенко написала книгу «Рось-Марія»;
• - письменник Д.Кулиняк написав книгу «Козак у рясі» про першого перекладача творів Шевченка англійською мовою на американському континенті Агапія Гончаренка;
• - відомий шевченкознавець В.Яцюк – підготував і видав низку книг, присвячених художній спадщині Т.Шевченка.

 Ірпінську шевченкіану продовжують сьогодні поети Л.Закордонець та В.Шкода.

Відома на весь світ етнолялькарка, заслужений майстер народної творчості України Тетяна Федорова виготовила ляльки за творами Т.Шевченка: «Настуся і Петро» (за поемою Т.Шевченка  «Сотник») та  «Ярема і Оксана» ( за поемою  «Гайдамаки»).

Ветеран праці, колишній вчитель Іван Рябчук вишив хрестиком вірші Т.Шевченка на цілій серії яскравих серветок, створивши колекцію «Вишитий Кобзар».

З 1980 по 1996 роки в Ірпені по вул. Українській жив праправнук Тараса Шевченка по лінії його рідного брата Йосипа Олександр Єфремович Лисенко з доньками та онуками. Все життя він збирав матеріали, пов’язані з іменем Шевченка, мріяв видати книгу. Його діти проживають у Ірпені та Гостомелі.

Донька, Наталія Олександрівна Лисенко – науковий працівник  музею імені Т.Шевченка, присвятила своє життя вивченню і популяризації творчості Кобзаря, проживає в Гостомелі.

Ірпінська центральна міська бібліотека