Приірпіння в роки Другої світової війни

З перших днів війни почалась масова мобілізація чоловіків від 18 до 45 років до лав Червоної Армії. Більше трьох тисяч наших земляків пішли на фронт. Серед них 50 добровольців - випускників та учнів 8-9-х класів Ірпінської середньої школи.

В терміновому порядку приводився в бойову готовність Київський укріплений район, передній край якого проходив вздовж правого берега річки Ірпінь. Поблизу Романівки, на краю лісу, залишився ДОТ, одна із споруд КІУРу.

На будівництві Київського укріпрайону працювали від 5 до 10 тисяч киян, а також близько 600 ірпінців.

Фашисти швидко наближалися до Києва. Два місяці  точилися жорстокі бої з фашистами. А у серпні 1941 року під натиском переважаючих ворожих сил  бійці Червоної Армії змушені були відступити за річку Ірпінь, зірвавши мости.

Приірпіння в роки Другої світової війни, фото-1

В кінці серпня 1941 року фашисти окупували Приірпіння:

- 19 серпня  - Гостомель

- 23 серпня - Бучу, Ворзель

- 24 серпня – Ірпінь

2 роки і три місяці тривала фашистська окупація на Приірпінні.

  • В Ірпені на розі вулиць Пушкінської і Надсонова фашисти влаштували табір для військовополонених і цивільного населення
  • Були введені податки для населення молоком, зерном, картоплею та іншими продуктами
  • В Ірпені по вулиці Центральній, 15, на тому місці, де зараз збудований магазин АТБ, знаходилася дача відомого поета  Максима Рильського. Тут фашисти розташували поліцейську управу
  • В період окупації юнаків і дівчат вивозили на примусові роботи до Німеччини. За даними Києво-Святошинського районного архіву з Приірпіння було вивезено 353 особи, зокрема:

З Ірпеня – 94

Ворзеля – 46

Бучі – 13

Білич – 85

Гостомеля - 115

У відповідь на жорстокий фашистський режим на території окупованої України почав діяти рух опору.

На Київщині перший партизанський загін було створено в червні 1941 року, називався він  «Перемога або смерть» під командуванням старшого лейтенанта С.П.Осєчкіна. Взагалі на Київщині діяло 70 партизанських загонів і диверсійних груп.

В окупованому Приірпінні з 1942 року почало формуватися підпілля.

В Гостомелі  згуртував підпільників Андрій Петрович Смирнов, у Бучі – Марія Степанівна Наконечна, у Ворзелі - Михайло Кирилович Рябко.

Підпільники Приірпіння встановили зв'язок з партизанськими загонами якими керували  В.Ф Малишкін, Я.М.Кузнець,  Г.Голець, А.Петров..

Активними учасниками підпілля у Приірпінні  були діти: Борис Матешко, Галя Наконечна, а також Володя Козир та Толя Хлистун, яких восени 1943 року гітлерівці по-звірячому убили.

 Трагічно загинула в перестрілці Віта Камінська. Закатованими були  підпільник П.Трегубов, комсомольці А.Горійчук та О.Гурко, а також зв’язкові підпільників Марія Василівна та її дочка Ніна Опанасівна Білостоцькі.

У вересні-жовтні 1943 року почалося визволення Київщини від фашистських окупантів, розгорнулася героїчна битва за Дніпро,  кульмінацією якої було визволення від окупантів столиці України Києва.

У ході визволення Києва було звільнено і наше Приірпіння.

6 – 7  листопада 1943 року наш край звільняли від фашистських загарбників  бійці  І-го Українського фронту під командуванням генерала армії М.Ф.Ватутіна, штаб якого в листопаді 1943 року знаходився у Бучі. На цьому будинку згодом була встановлена меморіальна дошка.

• Ірпінь, Буча, Гостомель, Мостище, Романівна, Яблунька були звільнені  бійцями 74-ї стрілецької дивізії

• Ворзель – бійцями 121-ї стрілецької дивізії

• Коцюбинське – 70-ю механізованою бригадою Третьої танкової дивізії

Наш Ірпінський край, як і вся Україна, дуже дорого заплатив за перемогу над фашизмом

· З трьох тисяч наших земляків, які пішли на фронт, 952 не повернулися з поля бою

· В боях за визволення Приірпіння загинуло 415 воїнів, які були поховані у 12 братських могилах

Великих збитків завдали окупанти нашому краю. Були зруйновані залізничні мости, підприємства, водонапірні башти, бурові свердловини, лінії електромережі, спалені хати (в Гостомелі – 60, Біличах – 35, Романівці і Стоянці – 9).

В 1944 році, одразу після визволення, у Приірпінні створювалися комісії, які підраховували матеріальні збитки громадян від німецько-фашистських загарбників, складалися відповідні акти. У вересні 1944 року було складено 153 акти, які зберігаються у Київському обласному архіві. Згідно цим актам загальна сума матеріальних збитків ірпінців складала майже 30 мільйонів крб. (25 мільйонів 997  тисяч 360 карбованців) -  у цінах 1941 року

Приірпіння в роки Другої світової війни, фото-2

Офіцери 74-ї Стрілецької дивізії  І-го Українського фронту 38-ї армії, 51-й стрілецький корпус, які звільняли Приірпіння від фашистських окупантів.

На честь героїв Другої світової війни у Приірпінні були названі вулиці:

· В Ірпені – 74-ї стрілецької дивізії (1983, перейменована вулиця 4-та Лінія),

· капітана Зайцева (1980, перейменована вул. 3-я Лінія),

· вулиця Героїв

· у Ворзелі -  Білостоцьких

· в Гостомелі – Кулішова

· у Бучі – генерала  Ватутіна

Багато ветеранів  війни обрали Ірпінь своїм постійним місцем проживання.

За свідченням краєзнавця Олександра Веремєєнка в 1975 році у Приірпінні їх налічувалося більше 2 тисяч. Вони проводили активну військово-патріотичну роботу серед учнівської молоді. А такі, як О.Веремєєнко, О.Ізугенєв, М.Ботченко займалися ще й краєзнавчою роботою.

Веремєєнко Олександр Павлович - підполковник у відставці, учасник бойових дій, зокрема, визвольних боїв за Київ і Приірпіння, голова міської краєзнавчої комісії, перший літописець міста Ірпінь. Він написав чотири книги літопису нашого міста, ознайомитися з якими ви зможете в краєзнавчій кімнаті нашої бібліотеки.

Ізугенєв Олександр Петрович – полковник у відставці підготував альманах «Перемога», в якому зібрані 52 спогади про ветеранів Другої світової війни.

Багато спогадів ветеранів Другої світової війни збереглися в рукописному варіанті. Ознайомитися з ними можна в Ірпінській центральній міській бібліотеці.

Ірпінь Ирпень війна Друга світова історія Ірпеня
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі