• Головна
  • Сьогодні 105-та річниця з дня народження поета-перекладача Д.Паламарчука, який жив в Ірпені
Ірпінчанам на замітку
08:13, 16 серпня 2019 р.
Надійне джерело

Сьогодні 105-та річниця з дня народження поета-перекладача Д.Паламарчука, який жив в Ірпені

Ірпінчанам на замітку

16 серпня виповнюється 105 років від дня народження поета-перекладача Паламарчука Дмитра Хомовича (1914-1998).

Переклав українською мовою твори Ю. Тувіма, А. Міцкевича, Л. де Ліля, Ж. Бодлера, Ф. Петрарки, Байрона, О. Блока, В. Брюсова, С. Єсеніна, М. Танка, Я. Купали, Я. Коласа та ін.

В 1966 році в серії «Перлини світової лірики» у його перекладах з’явилися «Сонети» В. Шекспіра. Згодом він переклав п’єси Шекспіра «Генріх ІV» та «Король Джон», був одним із титульних редакторів шекспірового шеститомного видання. Пізніше його переклади сонетів Шекспіра були відзначені в Англії.

Крім поетичного, значний і прозовий перекладацький доробок Д.Х.Паламарчука. Це, зокрема, твори Ж.Верна, Г.Уелса, Г.Флобера, Д.Моріана, А.Франса, О.Бальзака та ін. Значну цінність становлять також його літературознавчі праці.

В 1990 році за кращий художній переклад творів світової літератури Дмитрові Паламарчуку було присуджено премію ім. М. Рильського.

Власні вірші поета вперше були опубліковані в сьомому номері журналу «Дніпро» за 1991 рік. А в 1995 році з’явилася книга його вибраних поезій та перекладів «Подзвіння».

Сьогодні 105-та річниця з дня народження поета-перекладача Д.Паламарчука, який жив в Ірпені, фото-1

Народився 16 серпня 1914 року в селі Івангороді Христинівського району Черкаської області.

Закінчив Краснопільську семирічку, а потім літературний факультет Одеського педагогічного інституту. Ще в школі почав писати вірші та прозові твори, а в інституті вже ходив у літераторах-початківцях, друкував у газеті «Чорноморська комуна» статті з української літератури.

В 1940 році Д. Паламарчука демобілізували до армії. Коли розпочалася німецько-радянська війна, він служив у танковій частині. Незабаром потрапив в оточення і полон, але йому вдалося втекти. Далі боровся за незалежну Україну в лавах ОУН — УПА. Довелося посидіти і в румунській, і в німецькій тюрмах. З першої його викупили оунівці, а з другої допоміг вирватися німець Еммануїл Гельфріх, з яким Дмитро навчався в Одесі перед війною.

Навесні 1944 року Дмитра Паламарчука схопили радянські солдати. Слідство тривало майже рік. В результаті він дістав 10 років таборів суворого режиму. Відбував ув’язнення спершу в Київській колонії, а з 1948 року – в Інті, Комі АРСР. Працював на шахті.

У таборі Д. Паламарчук познайомився і здружився з поетом і перекладачем Григорієм Кочуром. Саме в таборі оволодів кількома іноземними мовами і під впливом Г. Кочура розпочав свою перекладацьку діяльність.

В 1954 році Д. Паламарчука звільнили, але без права повернення на Україну. Він залишився в Інті на поселенні. Працював на деревообробному комбінаті, згодом одружився з Валентиною Старік, яка була звинувачена в українському буржуазному націоналізмі та розповсюдженні агітаційної літератури. Удвох з Г. Кочуром Дмитро Паламарчук побудував хатину у шахтарському селищі. Тут вони оселилися родинами, працювали, займалися перекладами.

В 1960 році Д.Паламарчуку дозволили повернутися на Україну, де він з родиною спочатку оселився у місті Богуславі у родичів дружини, а згодом, завдяки М. Рильському та Г. Кочуру, переїхав до Ірпеня. Проживав по вулиці Східній, 43.

В Ірпені, почалося нове письменницьке життя Дмитра Паламарчука. Дякуючи Максиму Рильському, Григорію Кочуру, Володимиру Сосюрі, він одержував замовлення на поетичні переклади.

Власних віршів майже не писав. Лише коли Україна проголосила незалежність, звернувся до поезії. Захоплювався живописом, був непоганим художником.

Помер 15 листопада 1998 року на 84 році життя. Похований в Ірпені.

З метою увічнення пам’яті Д. Паламарчука у 2002 році в нашому місті частина вулиці Східної (від вул. Шевченка до вул. Грибоєдова) була перейменована на честь Дмитра Паламарчука. А 19 вересня 2009 року під час святкування Дня міста Ірпеня на будинку, де він жив і працював, було встановлено меморіальну дошку.

У 2005 році виконкомом Ірпінської міської ради було зареєстровано в Ірпені громадську організацію «Ірпінське культурологічне товариство імені Д. Х. Паламарчука».

Матеріал надано Ірпінською центральною міською бібліотекою

Читайте також: Літо: Ірпінь в поезії українських поетів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Ірпінь #Ирпень #Паламарчук #поет-перекладач #105-та річниця
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...