Де зникають гроші Гостомеля?

Фото

Гостомельський селищний голова Юрій Прилипко не втомлюється повторювати, що більшість проблем у селищі через Ірпінь, який забирає всі гроші. Як тільки Гостомель стане самостійним, то одразу заживе і будуть у селищі «молочні ріки − кисільні береги». Де правда, а де міф читайте у ексклюзивному інтерв’ю з ексмером Ірпеня, головою партії «Нові обличчя» Володимиром Карплюком.

− Володимире Андрійовичу, чи справді Гостомель такий багатий?

− Дійсно,у селищі розташовані кілька великих підприємств: ДП «Антонов», ПРАТ «ВЕТРОПАК Гостомельський склозавод», ДП «КЮНЕ І НАГЕЛЬ», Бригадашвидкого реагування Національної гвардії України, Чайна фабрика «Unilever» та низка менших компаній. Люди, які тут працюють, отримують заробітну плату, а з кожного працюючого утримується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Так от, 40% цього податку держава забирає автоматично нагору, а решта (60%) залишається в місцевому бюджеті.

Саме Ірпінська рада, маючи можливості, лобіювала, вживала і вживає заходи, щоб підприємства, виробництво яких розташоване в регіоні, були зареєстровані і сплачували податки до міського бюджету. Саме так було і з ДП «Антонов», який територіально розташований у Гостомелі, а податки сплачував до бюджету Києва.До речі, лише ПДФО за 2019 рік від цього підприємства склало майже 40% від усіх підприємств смтГостомель. Чи міг би Прилипко так розмахувати надходженням, якби це підприємство як і раніше сплачувало податки до бюджету Києва? Це стосується й інших дрібних підприємств, головні офіси яких розташовані у Києві. При їх відкритті умовою постає реєстрація за місцем здійснення виробничої діяльності і сплата податків до місцевого бюджету.

За 2019 р. від підприємств Гостомеля до бюджету Ірпіського регіону надійшло 165млн грн (60%) ПДФО. Станом на 01.09.2020р. – 123,5 млн грн; очікувані надходження до кінця року складуть приблизно 178,5 млн грн.

− Якщо Гостомель буде окремо, всі ці кошти залишаться у них?

− Очевидно, що ні. Адже у державі працює система бюджетного вирівнювання. Це означає, що є середній рівень ПДФО по державі − 2,6 тисячі гривень на душу населення. Половина всього, що понадцю суму(50%) вилучається з місцевого до державного бюджету.Якщо у Гостомелі ПДФО був 6 тисяч, то з іншими населеними пунктами регіону (Ірпінь, Гостомель, Ворзель, Коцюбинське) він складав 2,5. Відтак держава забирала із зведеного бюджету регіону лише 14,6 мільйонів на рік.

За ці кошти утримувалася зокрема й бюджетна сфера, Ірпінь будував поліклініку вторинного рівня, оснащував лікарню, дитячу поліклініку, міняв магістральні колектори, через які течуть стоки з усього регіону, в тому числі із Гостомеля.

Тепер же, коли Гостомель буде окремою громадою, ці кошти не залишаться в регіоні. І не залишаться в Гостомелі. Їх забере держава. Наприклад, щороку в державу забирають половину бюджету міста Києва, оскільки там зареєстрована третина підприємств країни.

За прогнозом фінансового управління Ірпінської міськради, вилучення коштів до державного бюджету з Гостомельської ОТГ становитиме близько 46 мільйонів гривень проти 14,6 мільйонів, які вилучали зі спільного бюджету Приірпіння.

− Але ж залишається ще багато коштів. І це значно більше ніж є сьогодні у власному бюджеті Гостомеля.

− Це правда, грошей буде більше. Але і витрат буде значно більше. В Гостомелі доведеться створити цілий ряд служб і управлінь для надання послуг населенню:

• відділ освіти для адміністрування садочків і шкіл ОТГ;

• центр первинної медицини для організації роботи амбулаторій на території ОТГ;

• служби соцзахисту для виплат субсидій, пенсійного фонду − для обслуговування пенсіонерів;

• відділи культури, сім’ї, молоді і спорту, фінансове управління, управління ЖКГ та багато інших служб.

Всі ці служби є в Ірпені. І всі гостомельчани там обслуговуються на рівні з ірпінчанами.Якщо звести разом витрати на заробітну плату, утримання офісів, комуналку та інше, що треба для цих служб, то сума на 16 тисяч зареєстрованого населення тільки Гостомеля становитиме 58 млн грн. Якщо брати села Озера, Горенка, Мощун, то це ще разом до 10 тисяч населення. Тож, кінцева сума буде ще більшою.

Однак, є інша сутнісна проблема. Для роботи усіх цих служб і управлінь в Гостомелі банально немає приміщення. Адже навіть селищна рада орендує свою будівлю у закладу освіти.

Якщо подивитися на бюджет Гостомеля за останні 3 роки, то бюджет його розвитку складав понад 47 % від загальних витрат, тоді як по місту Ірпінь – 22 %.

− Чому ж Юрій Прилипко за 5 років каденції не подбав про створення приміщення, де можна розмістити апарат управління майбутнього ОТГ?

− Щоб побудувати нову адмінбудівлю в Гостомелі потрібно ще 50−60 мільйонів гривень. А якщо при владі залишиться чинний мер, то вартість сягне не менше 100 мільйонів і будуватиметься цілу п’ятирічку, бо за 5 років жодний садок чи школа так і не були збудовані в Гостомелі.

− Чому ж тоді Прилипко так боровся за ОТГ, невже він не знав, що так багато грошей буде вилучатися в бюджети вищого рівня (обласний і державний)?

− Він або не знав, або робив вигляд що не знає. Юрій Прилипко не створював ОТГ, як він тепер усім розповідає. Його почав створювати його попередник − Анатолій Кириченко. «Гостомель має бути з Ірпенем», − заявляв у той час місцевому телеканалу депутат ірпінської ради Юрій Прилипко.Однак, сівши у крісло мера, він поміняв свою політику.