Активність російських диверсійно-розвідувальних груп на північному та східному прикордонні України останнім часом зменшилася.

Водночас ворог адаптував свої дії та змістив акцент на інші тактичні підходи.

Про це в ефірі телемарафону Єдині новини повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

Зниження активності ДРГ на прикордонні: що відомо

За словами Андрія Демченка, російські ДРГ значно зменшили активність поблизу кордону з Чернігівською, Сумською та Харківською областями.

Він підкреслив, що зниження кількості диверсійних спроб не означає повного зникнення загрози.

Водночас російські війська змінили підхід до дій на прикордонних напрямках.

Наразі основний акцент противник робить на використанні малих піхотних груп.

Їхнє завдання — поступове просування та спроби розширення контрольованої зони вздовж державного кордону, зокрема у напрямку створення так званої буферної зони.

У ДПСУ наголошують, що українські прикордонники продовжують посилений моніторинг ситуації, оскільки ризик проникнення ворожих диверсійних груп залишається актуальним, попри загальне зменшення їхньої активності.

Раніше речник ДПСУ Андрій Демченко повідомляв про активні бої на Сумщині.

Він зазначав, що штурмовими групами Росія намагається атакувати українські позиції по всьому кордону в межах Сумської області.

За його словами, кордон із Росією фактично став лінією фронту, де ведуться активні бої та інтенсивні обстріли з використанням авіації, артилерії та дронів.

Інформує fakty.com.uа

Тарас Качка каже, що опрацювання наступних кластерів може зайняти від кількох днів до кількох тижнів (Фото: NV)

Відкриття першого переговорного кластера Основи (Fundamentals) офіційно переводить процес інтеграції України до Європейського Союзу у практичну фінальну стадію

Про це у понеділок, 15 червня, заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка перед початком Міжурядової конференції з питань вступу між ЄС та Україною в Люксембурзі, повідомляє Укрінформ.

«Ця конференція фактично переводить нас, відкриваючи перший кластер Основи, в практичну завершальну стадію переговорів про вступ у Європейський Союз», — зазначив урядовець.

За словами Качки, з огляду на складні геополітичні обставини, Україна налаштована діяти максимально оперативно та планує повністю завершити всі необхідні для вступу реформи впродовж наступних 2,5−3 років, або навіть раніше.

Віцепрем'єр також підкреслив, що сьогоднішній крок демонструє спільне розуміння Києва та Брюсселя щодо кінцевої мети переговорів — повноцінного членства України в блоці без жодних проміжних статусів чи альтернативних форматів.

«Ми також очікуємо, що негайно після сьогоднішньої конференції Європейський Союз почне опрацювання п’ятьох інших кластерів, які готові до відкриття, і це займе буквально від кількох днів до кількох тижнів», — додав Качка.

Процедура сьогоднішнього засідання в Люксембурзі не передбачає підписання документів, однак під час офіційної частини відбудеться спеціальне оголошення про перехід до нового етапу діалогу.

Ці очікування підтвердили і в самому Брюсселі. Європейський Союз за умови виконання Україною та Молдовою необхідних вимог готовий відкрити для них решту п’ять переговорних кластерів уже в липні 2026 року. Про це під час преспідходу в Люксембурзі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, пише Інтерфакс-Україна.

«Якщо вони виконують свої зобов’язання, ми також повинні їх виконати. Тому я сподіваюся, що в липні ми відкриємо всі п’ять інших кластерів, і це також є гарною новиною», — наголосила Кос, назвавши цей понеділок «мегаднем для процесу розширення».

Коментуючи дискусії щодо зміни методології та варіантів процедури розширення ЄС (зокрема принципів поступової інтеграції), єврокомісарка привітала сам факт таких обговорень, але чітко підкреслила, що проміжних статусів не існує.

«Немає ні напівчленства, ні чвертьчленства, а є лише повне членство. Повноцінне членство буде можливим лише після того, як держави-члени виконають усі вимоги», — підсумувала Марта Кос.

Загалом переговорний процес щодо вступу до ЄС розділений на 6 тематичних кластерів, які об'єднують 35 окремих розділів майбутньої угоди за ключовими напрямами (економіка, внутрішній ринок, правосуддя тощо). Така кластерна система дозволяє Брюсселю та країні-кандидату оцінювати готовність національного законодавства цілими блоками, що значно пришвидшує євроінтеграційний трек.

Євроінтеграція України — що відомо

Усі країни Євросоюзу остаточно погодили відкриття першого кластера для України та Молдови 15 червня, що європейські топпосадовці вже назвали «визначальним моментом для Європи».

Україна та Молдова отримали офіційний статус кандидатів на вступ до ЄС ще у червні 2022 року. У січні 2025 року Європейська комісія рекомендувала розпочати формальні переговори щодо приведення законодавства обох країн у відповідність до європейських стандартів.

Напередодні нинішньої зустрічі в Люксембурзі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначила значні успіхи Києва на реформаторському шляху, наголосивши, що за останній рік Україна зробила величезний крок назустріч європейській спільноті. Водночас у західних ЗМІ та дипломатичних колах точаться дискусії щодо темпів розширення блоку.

Зокрема, видання The Guardian із посиланням на єврочиновників зазначало, що завершення технічної частини переговорів з Україною є цілком реальним за чотири роки. Водночас у кулуарах ЄС обговорюють можливість майбутнього розділення пари Україна-Молдова, оскільки, за оцінками деяких європейських дипломатів, Кишинів наразі просувається по низці внутрішніх реформ дещо швидше за Київ.

Інформує nv.ua

У Кремлі заявили про «дружню» розмову Путіна і Трампа.

Президент України отримав запрошення на саміт G7, однак питання його можливої зустрічі з Дональдом Трампом наразі залишається відкритим.

Країни Північноатлантичного Альянсу розглядають можливість виділення Україні нового пакета військової допомоги на суму близько €70 млрд. Очікується, що про це можуть оголосити під час саміту НАТО в Анкарі.

Як зазначається, питання подальшої підтримки України стане одним із головних на порядку денному зустрічі лідерів НАТО, яка запланована на 7–8 липня.

Представник Альянсу у коментарі виданню наголосив:

«Тривають обговорення щодо того, як ми продовжимо надавати Україні потужну підтримку з боку НАТО та забезпечимо більш справедливий розподіл навантаження», — йдеться у повідомленні.

За даними дипломатів, ініціатива, яку раніше запропонувала Німеччина, передбачає створення нового механізму для підвищення прозорості та координації фінансування України.

Загальна сума допомоги може складатися з кількох компонентів:

• €30 млрд — у межах уже погодженої дворічної кредитної програми ЄС для України на €90 млрд;
• €40 млрд — за рахунок двосторонніх внесків країн-членів НАТО.

У Альянсі зазначають, що деякі держави висловлювали занепокоєння щодо нерівномірного розподілу фінансового навантаження у підтримці України. Новий підхід має зробити внески більш узгодженими та прозорими.

Очікується, що остаточні рішення можуть бути представлені під час липневого саміту НАТО в Анкарі.

Про це повідомляє Politico.

Програма розвитку ООНрозширює підтримку України у відновленні енергетичної інфраструктури — у 2026 році обсяг допомоги сягне 500 млн доларів. Рішення ухвалили після звернення української дипмісії при ООН, яка передала оновлений перелік потреб.

Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс вказав, що Європейський Союз непохитний у підтримці України навіть за умови провалу діалогу з кремлем.

Інформує ua.news

Керівник Офісу президента Кирило Буданов прибув до Варшави з важливою безпековою місією.

В Одеській області вночі 4 червня внаслідок цілеспрямованої атаки російських ударних безпілотників зазнав пошкоджень обʼєкт критичної інфраструктури. Про це повідомив голова Одеської обласної державної адміністрації (ОВА) Олег Кіпер у своєму оперативному зведенні. На місці прильотів одразу розгорнули роботу екстрені служби.

За словами Олега Кіпера, внаслідок повітряного удару суттєвих ушкоджень зазнали велике складське приміщення та важливе технологічне обладнання підприємства. Пожежу, що миттєво виникла на промисловому майданчику, спромоглися оперативно ліквідувати рятувальники. На щастя, людських втрат вдалося уникнути, постраждалих серед персоналу немає.

Масштаби займання вимагали залучення значної кількості спеціальної техніки та особового складу для недопущення перекидання вогню на сусідні виробничі лінії. Про деталі ліквідації загоряння офіційно повідомили рятувальники ДСНС:

? «Вночі росія атакувала Одещину ударними безпілотниками. Під ударом опинилася критична інфраструктура. Внаслідок влучання виникла пожежа, яку вогнеборці оперативно ліквідували. На щастя, загиблих та постраждалих немає», – йдеться у повідомленні відомства.

Для приборкання вогню безпосередньо від Державної служби з надзвичайних ситуацій до операції залучалось 57 рятувальників та 16 одиниць спеціальної пожежної техніки. Паралельно значну допомогу надавала місцева пожежна команда, яка направила 16 працівників особового складу та 5 одиниць техніки. Спільними зусиллями пожежу було повністю локалізовано в установлені регламентом терміни

Цей черговий наліт на Одеську область став частиною безперервної хвилі повітряних нападів, які окупанти здійснюють по всій лінії прифронтових та тилових міст країни протягом останньої доби.

Паралельно суттєвих руйнувань та втрат зазнали інші регіони:

• Трагедія у Херсоні. російські військові прицільно атакували за допомогою безпілотників житловий багатоквартирний будинок. Внаслідок цього жорстокого удару на місці загинуло двоє людей, ще дев’ятеро мирних жителів зазнали поранень різного ступеня важкості;
• Пожежа у Павлограді. російська армія увечері в середу, 3 червня, завдала удару по житловій п’ятиповерхівці у Павлограді Дніпропетровської області. Масштабна пожежа була зафіксована принаймні на двох поверхах “хрущовки”. Крім того, від вибухової хвилі та уламків спалахнули приватні автомобілі, припарковані поруч із будинком у дворі.
• Удар по Краматорську. Увечері в середу, 3 червня, російські війська завдали два удари по місту Краматорськ Донецької області. Внаслідок цих ворожих атак щонайменше троє людей загинули і ще четверо отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Правоохоронні органи на місцях подій продовжують збір доказів для документування чергових злочинів проти цивільного населення.

Інформує irtafax.com

Трамп особисто звернувся до Сі Цзіньпіна із проханням допомогти завершити війну в Україні та змусити Путіна сісти за стіл переговорів. ЗМІ розкрили кулуари саміту в Пекіні.

Сили оборони України атакували Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї РФ. Після удару на стратегічному об’єкті спалахнула пожежа, яку росіяни досі не можуть загасити.

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який продовжує політику Орбана, повідомив про це після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте у Брюсселі. Про переговори Мадяр написав у Facebook.

За його словами, Угорщина "не відправлятиме ані зброю, ані бойові засоби в російсько-українську війну". Він назвав зустріч із Рютте важливою та заявив, що Угорщина "знову стане надійним партнером найсильнішого військово-оборонного союзу світу".

Також сторони обговорили участь угорських військових у миротворчій місії НАТО в Косові. За словами Мадяра, генсек Альянсу позитивно оцінив роботу угорських військовослужбовців у межах місії KFOR.

Під час зустрічі окремо говорили про діяльність угорських військових у Косові. Мадяр заявив, що угорські військовослужбовці "виконують відмінну роботу" у складі миротворчої місії НАТО.

Це було однією з ключових тем переговорів. Будапешт останнім часом дедалі частіше наголошує саме на оборонній та миротворчій співпраці в межах Альянсу, але без участі у постачанні озброєння Україні.

Підготовка саміту

Під час переговорів Рютте також поінформував угорську сторону про підготовку до саміту НАТО в Анкарі. Зустріч лідерів Альянсу має пройти 7–8 липня.

Крім того, сторони обговорили ситуацію навколо Ормузької протоки та міжнародний конфлікт у цьому регіоні. Інших деталей переговорів наразі не оприлюднили.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що Угорщина не буде відправляти в Україну військовослужбовців в рамках міжнародної миротворчої місії. Це пов'язано передусім з тим, що рішення про такі контингенти досі не існує.

Інформує obozrevatel.com

Відео успішної роботи українських захисників підрозділ опублікував на своїй сторінці у фейсбуці.

Що відомо про успішну роботу "Азову" поблизу Маріуполя?

Підрозділ 1-го корпусу НГУ "Азов" повідомляє про посилення бойової активності у прикордонних районах навколо тимчасово окупованого Маріуполя. Пріоритетом залишається ураження логістичних маршрутів російських військ, які забезпечують постачання техніки, боєприпасів і особового складу.

За даними підрозділу, українські пілоти вже виконують завдання з ураження цілей у районах, наближених до російського кордону. Зокрема, йдеться про удари на автошляхах Маріуполь – Таганрог та Маріуполь – Волноваха, які використовуються окупаційними силами для переміщення ресурсів.

Стратегічна мета таких дій – ускладнення та поступове руйнування системи ворожого постачання, яка забезпечує угруповання російських військ на окупованих територіях. Також підрозділ підкреслює, що територія України має бути повністю звільнена від присутності російських військ, а безпечного тилу для окупаційних сил у Приазов'ї більше не існуватиме.

Територія України має бути вільною від російських військ. Найбільш надійний шлях до цього – перенести "санітарну зону" для ворожої логістики ближче до самої Росії і окупованого Криму,
– йдеться в повідомленні.

Успішна робота "Азову" по окупантах поблизу Маріуполя: дивіться відео

Нагадаємо, керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко у розмові з 24 Каналом зазначав про те, що у росіян великі проблеми на Донеччині через активне використання українських дронів. Окупанти змушені змінити логістику через село Урзуф у Мангуської громади Маріупольського району. Адже впевнені, що так зможуть оминути українські дрони.

Проте, Україна значно посилює дальність ударів по російських позиціях та логістиці, саме тому росіяни навряд чи зможуть зберегти свої позиції та зменшити втрати. Російські війська розглядають можливість зміни логістичних маршрутів, однак альтернативних шляхів для постачання пального, озброєння та особового складу фактично не мають. Він також зазначив, що окупанти намагаються приховувати військову техніку, маскуючи її під цивільний транспорт.

ТСН.ua з’ясовував, чим загрожують нові звинувачення Білорусі на адресу України.

Оновлені законопроєкти №15112-д та №12360, які передбачають автоматичне стягнення 20% ПДВ з покупок на іноземних маркетплейсах (Amazon, Shein, Temu, AliExpress тощо) на етапі оформлення замовлення, відображають лише комерційну складову реформи (сегмент B2C). Проте ігнорують ризики з посилками між фізичними особами (С2С сегмент) – волонтерські відправлення, посилки родичам тощо.

Раптова зміна позиції "Укрпошти", яка була одним з головних противників змін, на заяви про готовність опрацювати сотні тисяч додаткових посилок, які раніше звільнялись від митного огляду, свідчить про спільний тиск на державного поштового оператора з боку як уряду, так і великих ритейлерів, які найбільше виграють від того, що купувати за кордоном стане дорожче.

Відповідно до проєктів, обов'язок адміністрування податків покладається на іноземні онлайн-платформи або на поштових операторів. Проте ця схема не працює для особистих посилок, де безподатковий поріг зі 150 євро знижується до 45 євро.

На відміну від великих маркетплейсів, які здатні технічно інтегрувати українську систему оподаткування у свої CRM, приватні відправники за кордоном не мають таких інструментів, а для поштових операторів це означає одне з двох – або багатомільйонні інвестиції в найм додаткових працівників та інфраструктуру (що означає здорожчання їхніх послуг), або параліч роботи на тривалий час.

C2C-посилки складають близько третини від загального обсягу міжнародних посилок, що адресуються фізичним особам в Україні. До цієї категорії належать некомерційні вантажі: допомога від діаспори, посилки від родичів із-за кордону, волонтерська допомога, навіть відправлення "самому собі" багажу. Зниження порогу до 45 євро змусить поштових операторів та експрес-перевізників вручну опрацьовувати весь цей масив даних, самостійно виокремлюючи та відсортовуючи відправлення, які підлягають оподаткуванню.

Під час обговорення законодавчих ініціатив, зокрема на круглому столі 22 травня 2026 року, представники профільного бізнесу та "Укрпошти" акцентували виключно на вирівнюванні умов для українських виробників та автоматизації комерційного імпорту. Ризики колапсу сортувальних ліній, затримок в оформленні вантажів та різкого збільшення витрат на адміністрування некомерційних C2C-посилок вартістю понад 45 євро лобістами цих законопроєктів повністю замовчуються.

Позиція Міфіну

Зі свого боку міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна потребує ухвалення закону про оподаткування імпортних посилок вартістю до 150 євро, який є умовою фінансування з боку Європейського Союзу та Міжнардного валютного фонду, а також має на меті підтримку національного бізнесу та покращення платіжного балансу.

Водночас,за словами Марченка, існує суттєвий ризик його неприйняття через низький рівень суспільної підтримки.

Він нагадав, що Євросоюз ще в 2021 році запровадив оподаткування всіх імпортних посилок ПДВ, і за 2021-2024 роки було зібрано 88 млрд євро.

"Коли розповідають історію, що бідні українці заплатять на 20% більше за імпортний китайський товар, чесно скажу, це ж питання не до українців, які купують китайський товар, це питання до нас із вами, що ми схвалювали таку реальність, що в нас українці купують китайський товар ", – додав міністр.

Марченко також зазначив, що дефіцит поточного рахунку платіжного балансу зріс із $2 млрд на рік до початку повномасштабної війни до понад $50 млрд.

"Ми загалом таким чином заводимо українців у спіраль такого глибокого депресивного популізму, коли в нас не буде нічого – у нас не буде ні податків, ні на збройні сили", – підсумував Марченко.

Що не так із оподаткуванням міжнародних посилок

Наразі в Україну без мита (10%) та ПДВ (20%) можна ввозити посилки, сумарна вартість товарів у яких не перевищує 150 євро для одного одержувача.

У межах зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом уряд України планує з 1 січня 2027 року запровадити ПДВ (20%) на всі міжнародні посилки, скасувавши чинний безмитний ліміт. Насамперед це стосується покупок на закордонних маркетплейсах.

Тобто ПДВ нараховуватиметься з першої копійки на товари незалежно від їхньої вартості. Податок включатиметься у вартість товару безпосередньо під час покупки, що, по суті, призведе до здорожчання речей на 20%.

Маркетплейси зі свого боку мають запровадити відповідні зміни на своїх майданчиках, що потребуватиме часу та бажання з боку маркетплейсів.

Експерти тим часом прогнозують, що скасування пільги на дешеві посилки може вдарити по гаманцях багатьох українців, для яких зарубіжні, насамперед китайські, маркетплейси нерідко – безальтернативний варіант придбати необхідне, як одяг чи взуття. На це зокрема вказують дані соціологічного дослідження Rating Group.

Окрім базових речей українці цієї зими активно купували за кордоном резервні елементи живлення – павербанки, акумулятори, зарядні пристрої. Тобто нарахування ПДВ з першої копійки, як передбачено законопроєктом, стане таким собі "податком на виживання".

Рішення також може позначитися на діяльності волонтерів, які закуповують товари для комплектування Сил оборони. Згідно з результатами дослідження Rating Group, у 29% випадків українці або їхні близькі замовляли міжнародні посилки для потреб військових, у 26% – для волонтерської діяльності, а в 25% – для ремонту або виробництва технологічного обладнання.

Більшість невеликих українських виробників доставляють комплектуючі для виробництва дронів та інших виробів оборонного призначення з-за кордону саме посилками. Зазвичай, це надійніше та дешевше. Адже навіть українські продавці, яким вдається завозити оптові партії деталей, до останнього часу були змушені продавати їх всередині України дорожче, сплачуючи ПДВ.

Канал постачання комплектуючих у міжнародних відправленнях дозволяє багатьом українських виробникам не лише купувати їх дешевше, а й обходити обмеження, які Китай запровадив на експорт деяких компонентів.

Пільгу хочуть обмежити сумою у 45 євро для одного одержувача посилок, які надсилаються відправником без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики та кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою. Іншими словами – це посилки із-за кордону від родичів і друзів.

Утім, і з них можуть стягувати ПДВ, якщо в посилці містимуться підакцизні товари (наприклад, алкоголь), парфуми, кава, чай у кількостях, більших за визначені. Для чаю – це 100 грам. Детальніше про це БізнесЦензор писав тут.

Наразі із 75 млн міжнародних посилок розмитнюють лише 0,8%, хоча саме ці 0,8% становлять половину вартості від усіх посилок. Коли скасують пільгове завезення посилок, то навантаження на митницю зросте в 122 рази.

Джерело: censor.net

Європейський Союз не планує евакуйовувати дипломатів із Києва, попри нові погрози Росії. У Брюсселі назвали такі заяви Кремля неприйнятною ескалацією та зробили важливий сигнал Москві.

Нафтогаз отримав дозвіл на примусове стягнення близько $1,4 млрд доларів з Газпрому на території Казахстану - Суд Міжнародного фінансового центру "Астана" визнав арбітражне рішення та дозволив його виконання в країні на користь компанії.

Про це йдеться в повідомленні групи "Нафтогаз України", передають Українські Новини.

У повідомленні сказано, що це перше публічне іноземне судове рішення про визнання та надання дозволу на примусове виконання цього арбітражного рішення проти Газпрому на території окремої держави.

Інтереси Нафтогазу у провадженні в Казахстані представляють радники з юридичних фірм ADL Disputes та Wikborg Rein.

Зазначається, що відповідно до Угоди про організацію транспортування природного газу від 2019 року Нафтогаз був зобов'язаний організовувати транзит природного газу територією України для Газпрому до припинення дії Угоди 1 січня 2025 року.

Але у травні 2022 року внаслідок дій російських окупаційних сил організація транзиту газу через точку входу "Сохранівка" стала неможливою.

Попри це, Нафтогаз продовжив надавати передбачені Угодою послуги з транзиту газу через пункт входу "Суджа".

Незважаючи на це, Газпром відмовився сплачувати в повному обсязі плату за організацію транспортування газу, чим порушив свої договірні зобов'язання.

У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати (ICC), як це передбачено Угодою.

У червні 2025 року арбітражний трибунал із місцем арбітражу у Швейцарії ухвалив Остаточне рішення, визнавши Газпром повністю відповідальним за невиконання своїх зобов'язань та встановивши відсутність будь-яких обґрунтованих підстав для несплати.

Трибунал зобов'язав Газпром сплатити заборгованість за послуги з організації транспортування газу, відсотки та арбітражні витрати.

У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії відмовив Газпрому в оскарженні рішення, остаточно підтвердивши його чинність.

Оскільки Газпром добровільно не виконав своїх зобов'язань, Нафтогаз реалізує міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях.

Як повідомляли Українськi Новини, в середині березня Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив заяву російської компанії "Газпром" про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року, за яким росіяни повинні сплатити національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" понад 1,4 млрд доларів заборгованості за послуги з організації транспортування природного газу плюс відсотки.

Інформує ukranews.com