Щороку в день народження відомого данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875) відзначається Міжнародний день дитячої книги.
Міжнародний день дитячої книги був заснований у 1967 році згідно з рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (International Board on Books for Young People, IBBY). Мета Дня – привернення уваги до дитячої книжки, популяризація читання серед дітей.
Однією з головних ініціаторок проведення цього свята стала німецька дитяча письменниця, діячка світової дитячої літератури, засновниця IBBY Елла Лепман. Ще на початку 50-х років минулого століття вона пропонувала заснувати «маленьку нобелівську премію» з дитячої літератури – Міжнародну премію імені Ганса Крістіана Андерсена.
Починаючи з 1956 року, премія присуджується найкращому авторові дитячої книги, а з 1966 року її почали вручати і кращому ілюстраторові. Найвищою і найпочеснішою з трьох премій-нагород вважається Золота медаль з профілем казкаря. Її присуджують найвизначнішим майстрам у галузі дитячої книги і вручають на конгресі Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY).
Редакція 04597.com.ua поцікавилася, що читають ірпінські дітлахи.
Директор Ірпінської міської бібліотеки для дітей розповіла, що протягом 2017 року у бібліотеку записалися 2056 дітей. Найбільшою популярністю користуються книжки для дошкільного віку, для цієї вікової категорії книжки звичайно беруть матусі. Також частими гостями у бібліотеці є школярі 5–9-х класів – вони цікавляться переважно книжками тих авторів, твори яких вивчають у школі та які рекомендовані для позакласного читання.
Як запевняють працівники бібліотеки, жодна дитина ще не пішла від них без книги. Іноді вони навіть роздруковують твори з Інтернету, якщо необхідної книги немає у бібліотечному фонді.
Хоча гострого дефіциту книжок і немає, але все таки потреба в оновленні асортименту є постійно – з часом книжки зношуються, деякі видання в одному або кількох примірниках, а цього недостатньо.
Не зважаючи на те, що сьогодні більшість дітей віддають перевагу гаджетам та Інтернету, книжка не втрачає своєї популярності – жодний електронний носій не замінить шелесту сторінок, хвилюючого запаху типографії і бажання переглянути останню сторінку, щоб наперед знати чим закінчиться історія.