Гостомель + Ювілейна, або на Покрову в Зону

Є у селищі Гостомель одна особлива вулиця – Ювілейна. Особлива не тільки тому, що дуже чепурна і квітуча, а тому що тут живуть надзвичайні гостомельчани, вони переселенці-чорнобильці із давнього, історичного містечка Хабне, яке широкому загалу більше відоме як Поліське.

На свято Покрови в Поліському храмове свято, сюди з’їжджаються поліщуки з різних куточків Київщини і не тільки. Десь за тиждень до Покрови до мене звернулася колега, депутат Ірпінської ради від Гостомеля Наталія Смолянчук щодо організації автобуса. Я одразу для себе вирішив: поїду з ними.

Хто не чув про Чорнобиль і Зону? Про красу природи того втраченого краю. Я давно хотів це побачити. Але найбільше мене цікавили люди. Хто вони ці поліщуки-переселенці, ким себе вважають, що відчувають коли їдуть туди? В руїни своїх домівок… У пусте місто, де пройшли їх щасливі молоді роки. Тож для мене це була не просто екскурсія в Зону. Це було невелике дослідження з українознавства. Тож, кому цікаво, запрошую у світ побаченого і відкритого мною.

Дві години з Гостомеля до Поліського пролетіли швидко. Невелика зупинка в Красятичах − тепер центрі Поліського району, який сюди винесли після закриття самого Поліського. Далі зловили кілька сильних вибоїн на дорозі і вже КПП в Зону. Швидкий пропускний контроль і автобус покотився мертвим містом.

«О, це совхоз! А це лікарня!.. То автостанція, універмаг… то ресторан, де я святкувала випускний, а навпроти будинок культури. А то школа, то контора, то адміністрація», − з пожвавленням показували мені у вікна пасажирки автобуса. Так повз вікна проминули всі інфраструктурні вузли колишнього міста. Одразу кидається в очі компактність Поліського і потужність його інфраструктури. Будівлі капітальні, асфальт без вибоїн, правильне планування вулиць. І золота осінь. Хотілося вийти з автобуса, але ми поспішали до церкви.

Церква

Вона одразу виділяється на фоні зруйнованого міста. Вона жива. Тут кілька разів на рік збираються люди, місцеві самосели її доглядають. Здавна у Поліському була старовинна дерев’яна церква. Її розібрали у 70-х, бо на її місці радянській владі треба було збудувати цех меблевої фабрики. Люди у той час у складчину купили велику хату і перебудували її на церкву. І це в часи «зрілого соціалізму»! Це ж вам не суботник провести. Це треба було грошима складатися, організовувати, перебудувати. Це складний процес у часи, коли все офіційно-державне проти церкви. Про що це говорить? У Поліському (Хабному) жили люди не просто з вірою, а ще з великим інстинктом самоорганізації. Якщо почитати історію містечка, стає зрозумілим природа цього феномену. Містечко було ремісничим, ремісники – люди за визначенням продумані й організовані. А де ремісники, там і торгівля. А де торгівля, там уміння спілкуватися і домовлятися.

Ось вам і феномен вулиці Ювілейної в Гостомелі. Чому вона така дружня, організована і чепурна? Бо там живуть нащадки ремісників з упорядкованого Поліського. Працьовиті люди з інстинктом самоорганізації.

Далі була служба, свічки, піснеспіви. Кругленький батюшка, очевидно з сусідніх живих сіл кілька разів за службу поминає Патріарха московського. А у вітальній проповіді згадує про «якийсь томос, який не ясно шо, але треба кріпитися, щоб це пережити». Але з усього видно, що сам батюшка особливо не переживає з приводу томоса, сказав це для профформи, а робити буде як скаже церковне начальство. До речі, безпосереднє його начальство у Бучі. Під час служби батюшка поминав архієпископа бучанського Пантелеймона.

Після служби був обід. Поїли, випили, поспілкувалися. Але якось швидко. Потім ще стояли на вулиці. Погода – благодать. Тепло, тихо і безвітряно. Говорили між собою. Далі почали роз’їжджатися.

Баба Юзя

Була з нами баба Юзя. Повне ім'я Юзефа. Очевидно, це польське насліддя. 400 років Поліське входило до Речі Посполитої. Поляків було багато в містечку, як і євреїв.

Поки ми когось ще чекали біля автобуса баба Юзя, якій буде 94 сильно рвонула вперед по дорозі. Кажуть, пішла до своєї хати. «Ми туди під’їдемо, але баба не може чекати», − пояснили мені. Я теж вирішив піти за бабою. Очікував побачити розвалену хату, почути сумну історію. Ледве її догнав. Баба йшла, підбирала палки із землі. Але всі вони були не такі як треба. Вона фурляла їх і йшла далі. Я підбіг.

− Я піду з вами в хату.

− О, йдемо!

− Давайте я вам гарну палку організую. Ось, тримайте, − даю бабі нормального березового дрючка. Вона бере його і ще швидше починає йти. Для мене це був мій звичний швидкий крок.

− Не спішіть так. Встигнемо. Автобус не поїде без нас, − кажу я. Бабця дивиться на мене з недовірою, слухає, але темп кроків не зменшує. − Та не спішіть так, я начальник автобуса, − кажу бабі. Вона зрозуміла, посміхнулась.

− А я хочу спішити до своєї хати, − заспокоївшись, відповіла вона.

Живі хати в Поліському одразу видно. Але найбільшим прапором їх життя є сучасні лічильники Київобленерго на стінах. Один інфраструктурний об’єкт у селищі таки залишився. Це пожежна частина. Саме від її підстанції мають електрику місцеві. Пожежі виникають часто. Коли горить в Зоні це погано. Викидається накопичена деревом радіація. Загорається від недопалка туриста-дигера, від скла, яке може утворювати ефект лінзи на сонці та ін. Пожежі в Зоні важко виявляти, бо людей нема. Якщо розійдеться, вогонь може вийти за межі Зони. Не так давно в Поліському згоріло піввулиці.

Ми підійшли до групи з трьох таких хат. Баба Юзя підійшла до хвіртки малої чепурної хатинки і пожбурила палку в бік. Дістала ключі. «Ось, відмикай!», − і дала мені ключ. Хата виявилася відімкненою. Зайшли. У мене легкий шок. У хаті протоплено, порядок, фіранки, ліжко з білизною. Долівки застелені...

Як виявилося, баба Юзя в Гостомелі недавно. Всього кілька років тому її забрали у «цивілізацію» зі своєї хати. А сусід, дядько Віктор приглядає за хатиною. В ній інколи розміщує постояльців, які заїжджають в Поліське. Оце якраз на храм хтось і приїхав.

До дядька Віктора теж зайшли у гості. Його дочка, до речі, Ірина Луценко – директор Гостомельського центру творчості. Була в цей день біля батька.

Він має десяток вуликів, ловить рибу в річці Уж, збирає гриби і ягоди. Каже, цілий день є чим займатися. Хоч поховав у минулому році дружину і живе один, та людського спілкування не бракує. Навпроти живе сусід. Учитель у минулому. Періодично хтось приїздить, заходить − і свої виселенці з Поліського, і шукачі пригод в Зоні аж з-за океану.

Є супутникова антена, тож усі новини в Поліському теж знають.  

У чомусь я їх розумію. Цих самоселів. Хоча чому вони самосели? Вони нічого не заселяли. Вони жили тут і живуть далі. Вони просто не захотіли полишати свій тихий рай у Поліському.

По середині дороги ми зупинилися «перекусити». Співали, спілкувалися. Про Поліське, про Гостомель, про життя...

Максим Плешко, Нові обличчя Гостомеля

Гостомель Поліське чорнобильці Плешко Ювілейна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(6 оцінок)
Високі оцінки користувачів за Корисність
2 людини рекомендують
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Анонс
Наближається Масляна а це означає, що пора обирати, де відзначати це свято! Масляну прийнято святкувати весело, щедро, гучними гуляннями, піснями і спалюванням символічного солом'яного опудала зими. Люди здавна вірили, як погуляєш на Масляну, так і рік пройде. Тож ми зібрали для Вас найкращі локації гулянь Масляної у регіоні. Масляна в Ірпені Якщо ви не хочете пекти млинці вдома, то приходьте на гуляння Масляної в Ірпені. На вас чекатимуть цікаві квести,...
Здоров'я
У ХХІ столітті люди по-особливому слідкують за собою. І це не дивно, адже кожен мріє мати гарний та молодий вигляд. Комусь імпонують народні рецепти краси, а хтось довіряє свою шкіру виключно професіоналам. І хоч еліксир молодості поки що не винайшли, але ін'єкції краси все-таки користуються шаленою популярністю. З одного боку, ін'єкції препаратів стали такими ж звичними як масаж. З іншого – навколо них витає неймовірна кількість міфів. Чи справді ботокс т...
Здоров'я
Нарешті дочекалися. В Ірпені по вулиці Садовій розпочалося будівництво медичного центру біля центральної міської поліклініки. В цьому році планується відкриття першого поверху. З міського бюджету на саме будівництво виділено 50 млн гривень на 2020 рік. Загальна вартість центру становить 120 млн. Це буде 4-поверхова будівля, у якій після завершення будівництва планується розмістити і дитяче відділення, і акушерсько-гінекологічне відділення, і стаціонар, і н...
Відео
Вчора, 26 лютого, в Бородянці Nissan на єврономерах збив дівчину на пішохідному переході. Про це повідомили у спільноті dtp.kiev.ua у фейсбук. Аварія сталася близько 18:00. «Nissan на іноземних номерах на шаленій швидкості збив дівчину, яка переходила дорогу на пішохідному переході. Подробиці встановлюються»,- сказано в повідомленні. Постраждалою виявилась жителька Бородянки Тарасенко Олександра. Дівчину одразу госпіталізували. Зараз вона знаходиться в реа...
Анонс
Напередодні Міжнародного жіночого дня Асоціація жінок України «ДІЯ» запрошує всіх бажаючих прийняти участь в Регіональному Жіночому Форумі «Я – дієва жінка!». Форум відбудеться  5 березня в Ірпінській міській бібліотеці (м. Ірпінь, вул.Шевченка, 3а) о 16:00. Не пропустіть!  На вас чекають виступи професійних експертів на теми, що є актуальними та корисними кожній, а саме: боротьба та недопущення домашнього насильства; дієтологія; сімейна психологія; жіноче...
Різне
З понеділка почалася Масляна - це смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. У Масляну обов'язкова страва - млинці. Кожна господиня має свій рецепт цієї страви і за традицією готує їх в цей тиждень. Редакція "04597" промоніторила ціни в ірпінських супермаркетах і вирахувала скільки у середньому будуть коштувати продукти для приготування смачних млинців. Отже, класичний рецепт млинців передбачає покупку такі...
Фото
Відомий в регіоні колишній керівник ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» Андрій Гірник прощається зі склозаводом. Про це він повідомив на своїй сторінці у фейсбук.  «Сьогодні останній день моєї роботи на Ветропак Гостомельський Склозавод. Трішки сумно, але життя продовжується. Завдячуючи чудовому колективу та відповідальним власникам, в Гостомелі побудований найкращий склозавод в Україні європейського рівня з великим експортним потенціалом»,- зауважує...
Фото
Сьогодні, 26 лютого, було проведено зустріч першого заступника міського голови Олександра Григоровича Маркушина та приватних підприємців міста Ірпеня. Про це повідомили на сторінці Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради у фейсбук. У зустрічі взяли участь: начальник Ірпінського управління ГУ ДПС у Київській області – Ступак Л.В., заступник міського голови – Михальченко Л.Я., заступник міського голови – Устич Ю.П., керівник...
Фото
ПрАТ «Київобленерго» повідомляє про відключення світла в Ірпінському регіоні у зв’язку з ремонтними роботами. Буде відключено електропостачання на декількох вулицях міста Ірпеня з 08:00 до 17:00. 26 лютого- вул. Східна, Гагаріна 27 лютого- ТЦ "Жираф", заправка "КЛО" 3 березня- вул. Гагаріна, Лисенко, Київська 5 березня- вул. Северинівська, 2 Лінія, Гагаріна. Підписуйтесь на нас у Фейсбук, Інстаграм, Телеграм та YouTube, щоб не пропустити цікавих та актуаль...