Що очікує Україну до вступу в ЄС і як набуття членства вплине на кожного українця

На початку листопада 2025 року Європейська Комісія високо оцінила українські реформи на шляху до євроінтеграції. Це найкращий результат, який Україна отримувала за три роки. Що далі, як така оцінка наближає нас до Євросоюзу і досвід яких країн-сусідів може стати для України помічним у цьому контексті? З’ясовували разом з Максимом Панченком, аналітиком у сфері євроінтеграції.

Процес вступу будь-якої країни до ЄС — дуже багаторівневий, складний і триває роками. Україна вже успішно пройшла такі його етапи, як-от подача заявки на членство (28 лютого 2022 року), отримання статусу кандидата (23 червня 2022 року), відкриття та початок переговорів (25 червня 2024 року) і скринінг з Європейською Комісією (30 вересня 2025 року).

Цікаво, що процес скринінгу між Україною та Єврокомісією тривав 15 місяців, і це один з найшвидших показників серед країн-кандидаток на вступ до ЄС.

«Перші етапи були більш формальними, проте поступово ми все більше занурюємося в роботу по суті, — розповідає аналітик у сфері євроінтеграції Максим Панченко. — Тепер один за одним будуть відкриватися переговорні розділи, об’єднані в 6 кластерів. Після завершення перемовин за кожним із кластерів Європейська Комісія має передати Європейській Раді своє рішення: чи підтверджує, що Україна готова до вступу. Далі Україна і ЄС повинні ратифікувати угоду про вступ до Європейського Союзу».

Шлях до ЄС: досвід країн Балтії, Вишеградської четвірки та Хорватії

Хоча шлях до членства в ЄС — спільний для всіх країн, але кожна починає рух зі своєї стартової позиції, і саме вона багато в чому визначає звивистість та тривалість шляху конкретної країни, а також його наповненість перешкодами, які ускладнюють процес і затягують час.

Країни Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина) і більшість країн Балтії (Литва, Латвія та Естонія) почали переговори про вступ до ЄС приблизно в один час і стали членами союзу під час найбільшої хвилі його розширення у 2004 році. У середньому їм для цього знадобилося 6 років (Словенія, Угорщина, Чехія, Польща, Естонія, Латвія — 1998—2004 рр.). Через складність зі здійсненням реформ і не дуже сприятливими політичними умовами Хорватія пройшла той самий шлях приблизно за 8 років (2005—2013 рр.).

За словами експерта, ключова цінність досвіду більшості згаданих країн для України в тому, що вони — першопрохідці цього шляху серед регіону. Крім того, як і наша країна, вони починали євроінтеграцію з пострадянським законодавством, яке поступово змінювали відповідно до європейських вимог. Тож українські експерти мають змогу радитися з колегами з відповідних країн щодо того, як максимально чітко й ефективно імплементувати потрібні зміни без дрібних помилок у процесах.

Чого очікують українці від євроінтеграції

Краще майбутнє для дітей, мир, економічне зростання, підвищення рівня життя і зростання можливостей для працевлаштування — ось ключові переваги вступу України до ЄС очима більшості українців. Серед очікувань також подолання корупції та дотримання принципів верховенства права. Такі результати дослідження Transparency International Ukraine у червні—липні 2025 року.

Як пояснює Максим Панченко, усі ці очікування — доволі логічні та виправдані й мають раціональне підґрунтя.

«Приєднання до Європейського Союзу означатиме вступ до спільного ринку, який налічує приблизно 450 мільйонів людей і, за оцінками МВФ та Світового банку, займає друге або третє місце у світі за ВВП після США або США та Китаю (за різними даними), — розповідає експерт. — Бути частиною такого ринку без бар’єрів — це, по суті, розділяти це друге / третє місце за ВВП у світі».

Звідси й усі економічні переваги, як-от підвищення рівня заробітних плат, поява нових робочих місць і скорочення безробіття, розвиток бізнесів, зростання загального рівня життя тощо.

У межах ЄС діє також регіональна політика, що має на меті приблизно урівняти економічний та соціальний добробут його країн-членів. Для цього країнам виділяють інвестиції на реалізацію проєктів або субсидії для підтримки певних галузей. Це впливає на зростання ВВП у країні й відповідно поліпшення добробуту кожного її мешканця чи мешканки зокрема.

Цінність верховенства права також визначена одною з основоположних цінностей ЄС відповідно до Договору про Європейський Союз. Верховенство права та боротьба з корупцією створюють у країні прозорі умови для бізнесу й відповідно підвищують її привабливість для інвестицій. Адже з будь-якою потенційно спірною ситуацією інвестор може захистити себе і свої права в незалежному суді.

«Приваблює українців і так звана свобода руху товарів, послуг, людей і капіталу в межах ЄС. Ця мобільність дає змогу не лише легше банально подорожувати Європою, а й, що важливіше, легше розвивати бізнес — і економіку загалом — в екосистемі європейського спільного ринку», — зазначає Максим Панченко.

Україна в ЄС: оптимістичний прогноз

Ситуація з Україною та її вступом до Євросоюзу — справді безпрецедентна як для країни-кандидатки. Повномасштабна війна, тимчасово окуповані території й відповідно колосальні виклики для економіки ускладнюють процес як з боку України, так і з боку ЄС.

Експерти з євроінтеграції оперують датою — 2030 рік, але вона й справді дуже умовна.

«Якщо переговори були відкриті влітку 2024 року, то до 2030-го на той момент залишалося 5,5 років. Виходить, що в середньому наші європейські країни-сусіди від початку переговорів ішли до членства довше часу, ніж лишилося в України до 2030 року. А в Україні ще й війна», — пояснює експерт.

Тож 2030 рік — це приблизний дедлайн, і його можуть посунути. Відповідно, якщо це буде, наприклад, 2032 рік — це теж нормально.

Чи вплине на ці дати недавній корупційний скандал, експерт пояснює раціонально: «У цій ситуації спрацювала антикорупційна інфраструктура, яку ЄС і США наполегливо допомагали розбудовувати. Тобто система, куди вони вклали багато зусиль і фінансових ресурсів, діє. Так, корупційний кейс подібного масштабу — це вкрай погано, але робота антикорупційної інфраструктури в його контексті є тим прогресом, який партнери хотіли б бачити».

Українці вже довели, що підтримують реформи й вектор розвитку України в напрямі ЄС. Протести щодо відновлення діяльності антикорупційної інфраструктури в липні стали яскравим показником того, що громадянське суспільство в Україні розділяє європейські цінності й готове вказувати державі на її помилки, аби вона не сходила з означеного курсу.

«Як велика країна ми будемо вагомим гравцем у ЄС. Утім, у євроінтеграційному процесі країні важливо бути чесною: як із самою собою, так і з європейською стороною. Бо якщо ми будемо намагатися схитрити, то це або викриють і відповідно більше нам не довірятимуть, або навіть якщо якимось чином не помітять, то ми прийдемо до ЄС неготовими та зробимо його і себе слабшими. Тому чесність і наполегливість — це те, що має вести Україну по її євроінтеграційному шляху», — підсумовує Максим Панченко.