Експрес-тести на ВІЛ: що треба знати перед тестуванням

Експрес-тести також часто називають «домашніми» тестами, оскільки під час швидкого тестування не потрібно надсилати зразок крові до лабораторії або відвідувати кабінет лікаря. Однак, хоча швидкий тест на ВІЛ справді можна провести без спеціального обладнання, він призначений для використання з залученням медичних працівників, наприклад, у пункті експрес-тестування, а не в домашніх умовах.

Більшість експрес-тестів потребують крихітного зразка крові (для цього кінчик пальця проколюють ланцетом). Для іншого типу тестів потрібні зразки ротової рідини (для цього до ясен прикладають поглинаючу подушечку). «Швидкими» такі тести називають тому, що результат зазвичай можна отримати протягом кількох хвилин.

Більшість швидких тестів виявляють антитіла до ВІЛ. Вони не є частиною самого вірусу, а виробляються організмом у відповідь на ВІЛ-інфекцію. Через кілька тижнів після контакту з ВІЛ імунна система розпізнає певні компоненти вірусу та починає виробляти антитіла, щоб пошкодити, нейтралізувати або вбити його (цей період відомий як «сероконверсія»). Ці антитіла зберігаються в організмі протягом усього життя. Натомість лабораторні тести виявляють антиген p24 –білок, що міститься у вірусному ядрі ВІЛ, який можна виявити раніше, ніж антитіла.

Точність швидких тестів не завжди дорівнює точності лабораторних тестів, особливо якщо йдеться про інфекцію, яка потрапила в організм нещодавно. Як йшлося вище, експрес-тести роблять з використанням зразка крові з пальця або ротової рідини, де концентрація антитіл нижча, ніж у плазмі, яку використовують у лабораторному аналізі, відокремлюючи її від цільної крові за допомогою спеціального обладнання.

Водночас тест на ВІЛ українського бренда Verus дозволяє виявити антитіла до вірусу імунодефіціту людини 1 та 2 типів у кількох біологічних матеріалах, як-от цільна кров, сироватка чи плазма крові, методом імунохроматографічного аналізу.

Важливо також відзначити, що існує певний період після інфікування і до початку сероконверсії, протягом якого маркери інфекції (антиген p24 і антитіла) відсутні в організмі або їхня концентрація надто мала, щоб їх можна було виявити. Тести не можуть точно ідентифікувати ВІЛ-інфекцію, доки не мине цей період. Це «вікно» різниться від тесту до тесту і у швидких тестів може бути на один-два тижні довшим, ніж у лабораторних тестів четвертого покоління.

Експрес-тести може проводити людина з обмеженою медичною підготовкою. Однак зчитування результатів тесту залежить від суб’єктивної інтерпретації, тож, коли результат «на межі», досвідчений медпрацівник може дати більш точну оцінку, бо частіше стикається з ВІЛ-позитивними зразками.

Верус