Клінічна анатомія, що з'явилася у вигляді прикладної науки ще за часів Н.І. Пирогова, стала інтенсивно розвиватися у другій половині ХХ століття. Її бурхливий розвиток в 1990-2000-і рр. було обумовлено двома процесами в клінічній медицині:
а) широке впровадження в клінічну практику діагностичних методів прижиттєвої візуалізації;
б) розробка і застосування нових хірургічних технологій: міні-інвазивних, мікрохірургічних, ендоскопічних, відеоассістірованних, катетерних і ін.
Всі відповіді по анатомії людини ви знайдете на http://anatomia.org.ua!
Названі процеси знайшли відображення в формуванні асоціацій клінічних анатомів: американської, британської, європейських, української, а також у виданні журналів: англо-американського - «Клінічна анатомія», європейського - «Хірургічна та радіологічна анатомія», китайського - «Журнал клінічної анатомії», російського - «Оперативна хірургія і клінічна анатомія».
У Росії першим клінічним анатомом визнаний видатний хірург і анатом Н.І. Пирогов. Вчений видав керівництво і атлас з хірургічної анатомії (для хірургів), керівництво по топографічної анатомії, випустив у світ роботу з прикладної анатомії (для клініцистів).
Що таке клінічна анатомія?
Клінічну анатомію ми розуміємо як сукупність прикладних напрямків і розділів сучасної системної і топографічної анатомії, які вивчають будову і топографію органів і областей тіла людини в умовах норми і при патології в інтересах різних дисциплін і розділів клінічної медицини.
Існує диференціація клінічної та прикладної анатомії. Ми розуміємо клінічну анатомію як прикладну до клінічній медицині і вважаємо ці терміни синонімами.
З клінічних дисциплін можна виділяти хірургічну, мікрохірургічних, нейрохірургічну, стоматологічну анатомію, а також розділи клінічної анатомії для кардіології, пульмонології, гастроентерології, нефрології, акушерства і гінекології, ендокринології, офтальмології, оториноларингології.
Розподіл за методами прижиттєвої візуалізації обумовлено тим, що кожен метод прижиттєвої візуалізації має свої особливості у виявленні і зображенні анатомічних структур. Тому доцільно розрізняти радіологічну (рентгенівську), комп'ютерно-томографическую, магнітно-резонансно-томографическую, ультразвукову, ендоскопічну анатомію.
У міру розвитку науки можуть виділятися нові розділи клінічної анатомії. Так, в останні роки проф. А.А. Воробйов видав посібник з косметологічної анатомії. У літературі з'явився термін «трансплантаційна анатомія».