Для одних бізнесів релокація — питанням безпеки, для інших — способом зберегти контракти та бути ближче до клієнтів у ЄС. Варто пам’ятати, що  це не просто перевезення обладнання через кордон. Якщо підійти до процесу поспіхом, можна отримати не новий ринок, а додаткові витрати, проблеми з командою, податками та запуском операцій.

За нашими спостереженнями, саме ці помилки трапляються найчастіше.

Помилка 1. Перевозити все виробництво одразу

Бажання швидко перенести бізнес зрозуміле, особливо коли в Україні є ризики обстрілів, блекаутів або зриву постачання. Але для виробничої компанії різкий переїзд часто створює більше хаосу, ніж користі.

У багатьох випадках ефективніше поступово переносити процеси. Частину виробництва можна залишити в Україні, а в Польщі зосередити склад, логістику, фінальне комплектування або роботу з європейськими клієнтами.

За останні кілька років ми супроводжували українські компанії, які переносили виробництво до Польщі. Для одних це було питанням безпеки, для інших — способом зберегти контракти та бути ближче до клієнтів у ЄС.Через постійні обстріли, блекаути та ризики зриву контрактів вони вирішили перенести частину виробничих процесів до Польщі.

За останні кілька років ми супроводжували українські компанії, які переносили виробництво до Польщі. Для одних це було питанням безпеки, для інших — способом зберегти контракти та бути ближче до клієнтів у ЄС. У наших кейсах релокація тривала близько 3 місяців.

Помилка 2. Недооцінювати логістику

Логістика — це не лише вантажівка з обладнанням.

До переїзду варто порахувати, що вигідніше: перевозити наявні виробничі лінії чи частково оновити обладнання вже в Польщі. Також потрібно оцінити доступність сировини, складів, транспортних вузлів, підрядників і потенційних клієнтів.

Іноді компанія успішно перевозить обладнання, але вже після запуску стикається з тим, що щоденні операційні витрати вищі, ніж очікувалося.

На практиці варто прорахувати кілька сценаріїв: від мінімального перенесення окремих процесів до повної релокації виробництва.

Помилка 3. Думати, що команда "якось вирішиться"

Через обмеження на перетин кордону релокація українських працівників до Польщі може бути тривалою та непередбачуваною. Частину ключових спеціалістів бізнес намагається зберегти, але частину працівників доводиться шукати вже на місці.

Перевага Польщі в тому, що там перебуває багато українців, які шукають роботу та швидше адаптуються до українського виробничого середовища. Але це не означає, що питання найму закривається автоматично.

Польське трудове законодавство, оформлення працівників, система соціальних внесків і внутрішні процеси компанії — усе це потрібно планувати ще до фактичного запуску виробництва. Працівників можна офіційно наймати у штат або, в окремих випадках, співпрацювати за моделлю, схожою на український ФОП, через реєстрацію JDG у Польщі. Але формат співпраці має відповідати реальним функціям людини та вимогам польського законодавства.

Помилка 4. Не продумати зв’язок між українською та польською компаніями

Релокація не завжди означає закриття українського ТОВ.

Часто українська компанія продовжує працювати паралельно з польською Sp. z o.o.: постачає продукцію, обладнання, надає окремі послуги або зберігає частину виробничих процесів в Україні.

Але якщо компанії мають спільних власників, потрібно уважно ставитися до документів і цін. У такій структурі важливо враховувати трансферне ціноутворення: умови співпраці між пов'язаними компаніями мають бути економічно обґрунтованими.

Інакше в майбутньому можуть виникнути питання з боку податкових органів щодо обґрунтованості таких операцій.

Помилка 5. Залишити податки та бухгалтерію на останній момент

Польська система оподаткування зрозуміла, але відрізняється від української. Для компаній у формі Sp. z o.o. застосовується податок на прибуток CIT: базова ставка становить 19%, а для окремих категорій малих платників може застосовуватися ставка 9%.

Також потрібно враховувати VAT — аналог українського ПДВ. Для виробничих підприємств його облік особливо важливий, якщо компанія працює з експортом або поставками в межах Європейського Союзу.

Окремо українським власникам варто пам'ятати про правила КІК в Україні. Якщо власники польської компанії залишаються податковими резидентами України, у них можуть виникати обов'язки щодо КІК. Тому питання подання КІК-звітності також варто враховувати ще на етапі планування міжнародної бізнес-структури.

Податкові та юридичні питання краще вирішувати ще до запуску роботи, а не після підписання першого контракту. Правильно проведена реєстрація компанії в Польщі допомагає уникнути затримок на старті та знизити ризики помилок у подальшій роботі бізнесу.

Війна змусила український бізнес діяти швидко. Але релокація виробництва — це не переїзд офісу і не разова юридична дія. Це рішення, яке впливає на людей, контракти, постачання, фінансову модель і майбутній розвиток компанії.