Нік Вуйчич Приірпіння, або благодійник за покликом душі

Ми часто шукаємо героїв у сусідньому місті чи, навіть, країні. Ми захоплюємося людьми, яких бачили лише на телеекрані чи шпальтах газет і журналів. При цьому зовсім не помічаємо тих, хто живе з нами поруч і своїми справами та вчинками доводить, що героєм бути не складно. Роблячи добрі справи, допомагаючи людям, надихаючи власним життям і прикладом, можна змінити світ на краще. Саме про таку людину ми вирішили розказати вам. Він корінний бучанець, молодий чоловік, якому долею судилося опинитися в інвалідному кріслі, при цьому його оптимізму і силі духу може позаздрити будь-хто. Це своєрідний Нік Вуйчич, тільки наш, український. Заінтригували? Але тут немає жодної таємниці. Героєм цієї публікації став ініціатор і керівник групи «Добре діло» Сергій Урбан. Обов’язково прочитайте до кінця інтерв’ю з цією людиною, ми маємо знати і пишатися нашими земляками.

Сергіє, що змусило Вас зайнятися благодійністю?

Передусім, це мабуть інвалідність. Тому що, коли людина втрачає опорно-рухові функції у неї починається затяжна депресія і вона по-новому починає осмислювати своє життя. По-новому сприймається все: побутові моменти, взаємовідносини, поява нових комплексів. Виникають питання: хто ти, що ти, чи повноцінна ти людина? І в цей момент з’являється потреба довести, в першу чергу, собі, що на цьому життя не закінчується, що людський потенціал настільки великий, що можливо все, варто лише захотіти.

А поштовхом до благодійності стала публікація у Фейсбуці бабусі, яка просила допомогти їй придбати холодильник. Вона написала свою непросту історію: бабуся з інвалідністю, живе в складних умовах і просила допомоги. І тут я усвідомив, що хтось живе ще гірше ніж я. У мене є сімя, дитина, дружина, тобто маю підтримку. Я зробив публікацію у тій же соцмережі і люди відгукнулися. Ми зібрали кошти для перевезення в Київ холодильника, який безкоштовно віддав мешканець Ірпеня. До того ж ми ще купили бабусі фруктів і все відвезли. Я відзвітував під своєю публікацією і, неочікувано, через чотири дні мені пише жінка із проханням допомогти зібрати дитину в школу, оскільки вона виховує доньку сама і немає фінансової можливості купити все необхідне. Знову публікація в соцмережі, знову люди відгукнулися. Були зібрані кошти, яких вистачило на все необхідне. Після цього я отримую чергові прохання про допомогу. Саме в цей час в Україну приїхав Нік Вуйчич, який своїм прикладом додав мені ще більше впевненості у своїх силах. Я розумію, що можна зробити все організовано. В команду почали додаватися люди і дороги назад уже не було. Головна ідея нашої команди: не втрачати надії, адже навіть з інвалідністю можна зробити дуже багато.

Розкажіть про Вашу групу «Добре діло».

Назва нашої групи говорить сама за себе. Але родзинка в тому, що мені подобається ламати стереотипи. Наприклад, я романтик по натурі і для своєї дружини я організовував і салюти, і серенади під вікном, і запрошував саксофоніста… Я просто у захваті у той момент, коли бачу емоції людини, яка не очікує нічого нестандартного й неочікуваного… Взагалі я себе бачив організатором таких заходів як, наприклад, колись відомий телепроект «Усе для тебе». Я відчував, що можу допомогти людям гарно і феєрично організувати якусь важливу подію у житті, наприклад, освідчення. Момент їх емоційного піку додає мені сил, зачаровує мене, я почуваюся потрібним. Це круто!

Група «Добре діло» існує менше року, а ми вже відчуваємо, що можемо організувати реабілітаційний центр у нашому регіоні. Є фінансово незалежні люди, які готові нам у цьому допомогти. Було б чудово, щоб «особливі» діти могли отримати у цьому центрі допомогу безкоштовно, а звичайні, здорові, діти – за помірну ціну. Цей проект планується частково комерційним, частково благодійним. Це було б круто, якби діти могли кататися на конях, вчити англійський, танцювати тощо. Тим більше, що у нашій групі є різні люди: хтось добре танцює, хтось малює, хтось знає іноземні мови. І вони готові поділитися своїми знаннями з дітками. Загалом у групі вже зараз більше 10 тисяч учасників. Це переважно мешканці Ірпінського регіону, але є і з Києва, і, навіть, з інших країн.

Варто зазначити, що зараз, навіть, Бог нам допомагає. Як тільки виникає якась потреба, фінансова чи інший ресурс, майже одразу знаходиться вирішення проблеми. Люди відгукуються і пропонують свою допомогу.

Поки що група офіційно не зареєстрована, але я відчуваю, що настав той момент, коли в цьому вже є потреба. Наприклад, ми співпрацюємо з благодійними фондами, а це передбачає певні бюрократичні моменти і формальності.

Яке Ваше ставлення до політики? Чи співпрацюєте Ви з політичними структурами?

Я не маю нічого проти політиків. Але у наших людей такий стійкий шаблон, що політики роблять щось корисне лише напередодні виборів. Поки виборів немає у нас тиша. Я готовий співпрацювати з політиками тоді, коли вони допомагають не заради піару. Ми нікого не рекламуємо. Якщо політик чи бізнесмен пропонує допомогу і не просить за це ніякої реклами, я його рекламую сам. Якщо він просить рекламу, я йому кажу «До побачення». Проблема в тому, що більшість наших політиків переймаються рекламою власної персони чи партії, а не добрими справами.

Є люди, які потенційно готові до благодійності, але їх щось зупиняє. Що Ви їм порадите?

Просто почати робити. Під лежачий камінь вода не тече, почати з малого. Якщо людина прийшла до благодійності, їй не потрібен якийсь бізнес-план. Якщо це бізнес-план, це вже не благодійність. Тут потрібен поклик душі, тоді все вийде: знайдуться однодумці та меценати, потрібна інформація тощо. До тебе все саме прийде. Важливо для себе зрозуміти, навіщо це тобі. Якщо тобі потрібен благодійний фонд для фінансових махінацій, то це вже бізнес-проект. Благодійність – це поклик душі. Починай з малого і все вийде.

Зараз в Україні дуже багато благодійних і волонтерських організацій. Як Ви вважаєте, це мода, бізнес чи все таки за покликом душі?

Однозначно відповісти складно. Буду відвертим, я вважаю, що тут і є мода, і бізнес… по різному. Мені здається, що людина займається благодійністю тоді, коли вона в житті щось пережила, переосмислила, зробила певні висновки. Тут буде доречним прислів’я: «Ситий бідному не товариш». Це має бути всередині і від цього потрібно отримувати насолоду і задоволення. Тоді все виходить, вистачає сил та енергії. А те що є і реклама, і піар… це правда.

Розкажіть власну історію: як Ви опинилися в інвалідному кріслі?

Я займався важкою атлетикою, піднімав штангу і пошкодив спинний мозок. Спочатку, років 5 тому, був випадок, коли мене паралізувало на два тижні, – я думав, що це нирки. Після цього я ще піднімав 100-кілограмові штанги і мені здавалося, що все нормально. Але, ні.

Що допомогло не падати духом і зберегти позитивний настрій?

Ну, я сам по собі дуже позитивна людина. Крім того, моя благодійна діяльність допомогла не зневіритись і почуватись потрібним. Кожне слово вдячності мотивує на подальші вчинки.

Як Ви оцінюєте комфорт і доступність у пересуванні людей з обмеженими можливостями в Ірпінському регіоні?

Якщо оцінювати за 10-бальною шкалою, то це 0. І я вважаю, що це дуже велика проблема для нашого регіону. Як тільки потеплішає я сідаю в інвалідний візок, беру товариша з відеокамерою і покажу як така людина як я може потрапити у громадські місця та установи: кафе, вбиральні, магазини та інші місця. Зараз ця тема у нас в країні дуже актуальна, тому що в Україні йде війна. Збільшується кількість людей, які через бойові дії мають проблеми в роботі опорно-рухового апарату. Я спілкуюсь з хлопцями і знаю, що їм дуже складно – дуже багато негативу висловлюється щодо комфорту пересування та органів влади.

Чи співпрацюєте Ви з місцевою владою?

Така потреба вже зараз назріла, тому що є такі питання, які пересічний мешканець вирішити сам не може. Зокрема, отримання певних дозволів на проведення окремих заходів. Щодо співпраці в цілому… Ми проводили в Ірпені масштабний захід на 350 дітей у приміщенні Податкової академії. Просили надати зал безкоштовно, але, на жаль, нам відмовили. Оренду оплатив меценат. Крім того, ми запрошували на цей захід очільників Ірпеня та Бучі, а також їх заступників, але ніхто не прийшов. Були дзвінки із пропозицією допомогти, але ми відмовились. Для нас була важлива увага, але зазвичай чиновники приходять на такі заходи тоді, коли їх організовують політики або бізнесмени для піару. Захід ми провели, все було чудово, діти залишились задоволені, але все таки відчуття образи було.

Які плани на найближче майбутнє?

Хочемо влаштувати грандіозне свято 13 травня на День матері. Ми принципово не проводимо ніяких заходів в офіційні свята, щоб «не конкурувати» з міськими заходами. Плануємо зібрати 1000 дітей, є вже попередні домовленості з професійними аніматорами, які готові на благодійних засадах показати що таке мега-свято. Також буде багато повітряних кульок, концерт, файер-шоу, подарунки, солодощі – все безкоштовно. Впевнений, що свято буде грандіозним, цікавим, захопливим – ми знаємо чим здивувати!

Ірпінь Ирпень сайтІрпеня Буча "Добреділо" благодійність СергійУрбан
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
2 людини рекомендують
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Анонс
До кінця літа залишились лічені дні. Встигни насолодитися живою музикою просто неба в Ірпені. Тож, бери своїх друзів та приходь! Щонеділі чекаємо тебе о 19.00 в Ірпінському міському парку Незнайки. Концерт організований за підтримки Відділу культури, національностей та релігій Ірпінської Міської Ради. На тебе чекатимуть артисти  Національної філармонії України.  Підписуйтесь на нас у Фейсбук, Інстаграм, Телеграм та YouTube, щоб не пропустити цікавих та акт...
Фото
«Укравтодор» у середу, 12 серпня презентував проект будівництва нової об’їзної дороги навколо Києва. Київська об’їзна дорога передбачає будівництво «півкільця» протяжністю майже 150 км. Така дорога має стати альтернативою для великогабаритного транспорту і має на меті розвантажити столицю від заторів. На такий проект кияни та жителі передмістя чекали вже декілька років.  КОД (Київська обхідна дорога) поєднає між собою найбільші міста Київщини: Ірпінь, Васи...
Фото
В Гостомелі поруч з трикутником Варшавської траси розпочато будівництво нового ЖК "Найкращий-2". Загальна площа нових квадратів понад 85 тисяч. В ЖК за планом розміститься 450 квартир. Якщо в 1 квартирі буде хоча б по 2 людини, то це майже 1000 нових мешканців. І 300-400 нових автомобілів. Як відомо, уже сьогодні в ранковий час з Гостомеля дуже важко виїхати. Корок на виїзд починається від Склозаводу і до виїзду з Мостища. В такому заторі можна простояти г...
Фото
У Ворзелі сталася перестрілка за участю місцевого жителя та громадянина Грузії. Про це повідомила пресслужба Ірпінського відділку поліції. За скоєння хуліганських дій з використанням зброї поліціянти затримали 33-річного жителя селища Ворзель у порядку ст. 208 КПК України. Він наразі знаходиться в ізоляторі і йому загрожує ув’язнення до семи років. За словами джерела, конфлікт між жителем селища Ворзель та громадянином Грузії, який вже мав проблеми із зак...
Фото
В Ірпені помер чоловік, якого вчора, 11 серпня, збили в районі Синергії. Про це повідомили в пресслужбі Ірпінського відділку поліції. За даним фактом правоохоронці відкрии кримінальне провадження. За попередніми даними,пішохід намагався здійснити перехід дороги за межами пішохідного переходу, вибігши при цьому на проїжджу частину по вулиці Григорія Сковороди. Нагадаємо, що вчора в Ірпені по вул. Григорія Сковороди сталася ДТП, де водій автомобіля марки "...
Фото
На початку серпня на Академмістечку з'явився перехоплюючий паркінг. Його облаштували на місці ринку "Троїцький".  Відтепер кожен може залишити своє авто на паркінгу, який охороняється цілодобово. Він розрахований на 500 місць. Перша черга на 250 авто запрацювала з 1 серпня 2020 року. Якщо паркінг буде користуватися попитом, його межі розширять. На перехоплюючому паркінгу облаштували транспортну та пішохідну огорожу, нанесли дорожні розмітки та встановили ш...
Фото
Більшість Facebook груп Гостомеля заражені тролями. Часто можна спостерігати ситуацію, коли певна важлива для громади тема, яку виносять на обговорення, моментально перетворюється на срач. Людей мислячих і конструктивних обливають брудом, переходять на особисті образи і так далі. Роблять це одні і ті ж акаунти — боти (несправжні люди). Вони з помилками та матюками пишуть коментарі, підтримують один одного і використовують, як правило, примітивну аргументац...
Новини компаній
В яку комбінацію може вилитися суміш дитячого захоплення хендмейдом і диплом математика, звідки чекати натхнення, як чаклувати в домашніх умовах розповідає графічний дизайнер Наталья Білоусова. Коли ти зрозуміла, що тобі подобається бути дизайнером і чому тобі це подобається? Такого дня, щоб я прокинулася і зрозуміла, що пора в дизайн, не було. Швидше, я несвідомо і не поспішаючи до цього йшла з дитинства. Десь з першого по четвертий клас я буквально прожи...
Фото
Днями в Ірпені на перехресті вулиць Соборна і Садова оновили зупинку.  Тепер містянам чекати громадський транспорт буде приємніше. Її встановили поблизу Ірпінської міської лікарні. Тут облаштували сучасний зупинковий комплекс з приміщенням, у якому розміститься магазин або кав’ярня.  А як вам нова зупинка? Свої думки пишіть у коментарях.  Підписуйтесь на нас у Фейсбук, Інстаграм, Телеграм та YouTube, щоб не пропустити цікавих та актуальних новин Ірпеня та...